Rated by MyTOP
Антология политических репрессий - Нарушение прав человека в Украине

Версия для печати

Передвиборчі турботи влади Закарпаття

Олеся Соковик "Центр журналістських досліджень", Ужгород,

Робітнича газета,

25.01.06

У ніч з 27 на 28 грудня було скоєно замах на життя Михайла Стана, секретаря первинної організації СДПУ(О) с. Угля Тячівського району Закарпатської області із застосуванням вогнепальної зброї.

5 січня 2006 р. члени бюро Закарпатського обкому СДПУ(О) у зв`язку зі складною ситуацією, яка склалася у сфері прав людини в області, звернулися з відкритим листом до лідерів опозиційного блоку "Не ТАК!". "2005 рік в цілому був для України не тільки роком економічного спаду та політичної нестабільності, а й роком жорстокого переслідування людей за політичними переконаннями. Особливе місце в цьому посідає Закарпатська область. З приходом на посаду голови Закарпатської облдержадміністрації Віктора Балоги, а потім і Олега Гаваші, переслідування і репресії проти тих, хто не підтримав на президентських виборах минулого року кандидата, який став переможцем, набули масштабів, яких область не знала ні за часів Чехословацької Республіки, ні за Австро-Угорського правління, ні в роки Радянського Союзу, куди входило Закарпаття в різні історичні часи.

Маємо тисячі звільнених з посад, сотні змушених покинути рідні домівки, ховаючись від переслідування, десятки кинутих за грати. Владою керує тільки жага помсти. Політичні банкрути, які зайняли серйозні місця у владі, оголосили себе вершителями долі людей. Наслідком такої політики стало: серйозний спад в економічній сфері, погіршення ситуації в соціальній, зростання безробіття, різкий стрибок нелегальної еміграції. Корупція в правоохоронних органах досягла свого апогею. Десятки тисяч закарпатців не можуть виїхати за межі області через безлад на кордоні. Якщо додати до цього напруження в міжконфесійних та міжетнічних відносинах, то суспільний вибух може бути неминучим.

Ми є свідками повної деградації влади в очах суспільства. Цьому сприяє і бездіяльність керівників правоохоронних органів, більша частина яких працювала у виборчих штабах Віктора Ющенка.

У зв`язку з вищевикладеним просимо Вас:

— звернутися до генерального прокурора України з вимогою відкликати для вивчення з правоохоронних органів та судів Закарпатської області кримінальні справи, що стосуються діяльності лідерів опозиції в Закарпатті. За фактами фальсифікації справ винних притягнути до відповідальності;

— внести на розгляд Верховної Ради України постанову, в якій вимагати від президента та прем`єр-міністра звільнення з посад керівництва Закарпатської облдержадміністрації та правоохоронних органів Закарпаття.

Політична оцінка правового свавілля в Закарпатській області дасть можливість уже найближчим часом стабілізувати ситуацію і повернути закарпатцям спокій, — йдеться у заяві.

Така позиція об`єднаних соціал-демократів Закарпаття була зумовлена подіями, що відбулися наприкінці минулого — на початку цього року. Зокрема, у ніч з 27 на 28 грудня було скоєно замах на життя Михайла Стана, секретаря первинної організації СДПУ(О) с. Угля Тячівського району Закарпатської області із застосуванням вогнепальної зброї.

"Директор школи, депутат райради Стан Михайло Іванович веде активну політичну діяльність, і на його адресу вже неодноразово лунали погрози фізичної розправи. Але органи правопорядку не зуміли або не бажали перешкодити злочинним випадам проти активіста опозиційної до влади політичної сили", — йдеться у прийнятій із цього приводу заяві обкому СДПУ(О).

Зловмисники таки знайшли спосіб реалізувати ці погрози: вночі з вогнепальної зброї вони обстріляли помешкання Михайла Стана. І лише за щасливим випадком ніхто не постраждав. Об`єднані соціал-демократи вважають, що цей кримінальний факт має політичне підґрунтя: комусь не до вподоби активний партієць опозиційної до нинішньої влади Соціал-демократичної партії України (об`єднаної).

Тому однопартійці вимагають від органів МВС терміново належним чином розслідувати цю справу і висловлюють сподівання, що правоохоронці цього разу професійно поставляться до своїх обов`язків і винні будуть обов`язково покарані.

Приклади розправи над інтелігенцією, працевлаштування "революціонерів" за помаранчеві заслуги всупереч державницьким інтересам та чинному законодавству вражають нині своєю зухвалістю та аморальністю.

Цим подіям передував ряд інших, які беруть свій початок із середини минулого року.

Михайло Іванович Стан — відома людина не тільки в селах т.зв. Тереблянської долини, але і далеко за її межами, особливо серед освітян та в районній раді, депутатом якої є декілька скликань. Працював учителем, завучем, директором школи, головою сільради с.Колодно, потім — знову директором школи. Керівний стаж складає понад 30 років.

Углянська ЗОШ була серед кращих у районі. Комп`ютери, Інтернет, нова учнівська форма, шкільний автобус для підвезення дітей до школи, газифікація і т.ін. — ось далеко не повний перелік добрих справ директора за останні роки. Як компетентного, знаючого фахівця і керівника, його ставили в приклад колегам у районі. За успіхи в роботі неодноразово відзначався керівництвом відділу освіти району. І можна зрозуміти обурення, приниження і стан душі цього вже немолодого (рік до пенсії залишився) чоловіка, коли можновладці з Тячівської РДА "запропонували" йому написати заяву на звільнення. М.Стан стверджував, що це протизаконно і аморально, і як йому не погрожували, стояв на своєму. Тоді на школу було нацьковано зграї різних комісій. Знущальним перевіркам, здавалося, не буде кінця. Тиск, пошук компромату продовжувався день у день. І вже добрі друзі радили: "Напиши заяву на звільнення". Та найтяжче ставало, коли близькі люди з відділу освіти, з якими трудився М.Стан десятки років, і які раніше ставили його за приклад і мали б стати на захист, відступилися, щоб врятувати свою шкуру, почали працювати на інквізицію. Верх взяли почуття послушництва.

Без відома М.Стана йому оголошено дві догани, за якими вийшов наказ про звільнення "за систематичне невиконання службових обов`язків". Це сталося вже тоді, коли М.Стан знаходився на лікарняному ліжку з гострим інфарктом.

Почалися погрози фізичної розправи. Дружина не витримала такого тиску — подала заяву на звільнення з посади головного лікаря місцевої дільничної лікарні. Так жорстоко режим розправився з сім`єю, яка стояла на демократичних засадах, не була причетна до будь-яких фальсифікацій, а всього-на-всього під час виборів була на боці іншого кандидата.

У перші ж дні відсутності М.Стана поспішно призначають нового керівника. Часу на роздуми не потрібно: списки, кого звільнити і кого призначити, складені заздалегідь. Буквально на третій день приїздить у школу і представляє директором М.Поп — вчительку, яка нічим не відрізняється від інших вчителів, не була в резерві на посаду директора школи, хіба тим, що її чоловік — "помаранчевий революціонер". У цій сумній історії треба віддати належне порядності багатьох вчителів, які не змирилися з розправою над директором, пробували робити супротив, за що, на жаль, поплатилися зменшенням тижневого навантаження, втратою класного керівництва і т.ін., що в кінцевому результаті впливає на зарплатню.

Після закінчення лікування М.Стан отримав групу інвалідності. Не змирившись із несправедливим рішенням про звільнення з роботи, Михайло Іванович оскаржив його в суді. Суд поновив його на роботі. 23 грудня 2005 р. представники виконавчої служби приїхали із Тячева до Углі, аби простежити за тим, що рішення суду про відновлення директора школи на посаді буде виконане. Однак директор, яка змінила на посаді М.Стана, відмовилася давати печатку. Склавши відповідний акт, працівники виконавчої служби поїхали.

29 грудня знову з`являється наказ начальника районного відділу освіти про звільнення М.Стана з роботи за пунктом 4.5 ст.40 Кодексу України про працю "за нез`явлення на роботу понад 4 місяці у зв`язку з довготривалим лікуванням". Є дивним у цій ситуації те, що, як ішлося вище, Михайла Івановича на роботі навіть не поновили.

Зараз він готує черговий позов до суду. У тому, що він буде поновлений на роботі — не сумнівається. Але знову пройде тривалий час, поки це відбудеться. Мета ж у його опонентів (не хочеться називати їх ворогами), на його думку, одна — позбавити його можливості брати активну участь у парламентських виборах...

Представники опозиційного блоку "Не ТАК!" виступили із заявою, де говорять, що Генеральна прокуратура України продовжує тиск на жителів Закарпаття, вимагаючи від них свідчень проти представників опозиційних політичних сил. У ній сказано: "28 вересня 2005 року за грубо сфабрикованою справою був заарештований колишній перший заступник начальника УМВС України в Закарпатській області Віктор Павлович Русин. Як стало відомо, від нього вимагають дати свідчення проти відомих представників опозиційного блоку "Не ТАК!" Нестора Шуфрича та Івана Різака.

Віктор Русин до цього часу утримується в слідчому ізоляторі, хоча нещодавно переніс дві операції і є висновок судмедекспертів про те, що його перебування в умовах слідчого ізолятора вкрай небажане. Більше того, йому терміново потрібна операція на хребті. Ще один обурливий факт — родина Віктора Русина, у якій виховуються троє неповнолітніх дітей, перебуває в умовах постійного пресингу з метою вплинути на його моральний стан. Немає сумніву, що керівництво Генпрокуратури й МВС повністю відповідає за новий виток політичних репресій у Закарпатті. А єдиною причиною переслідування людей стало те, що вони не підтримували помаранчеву революцію. Таким чином нинішня влада намагається не просто придушити інакомислення й розправитися з опозицією, але й забезпечити собі необхідний результат на майбутніх виборах.

Представники опозиційного блоку "Не ТАК!" впевнені, що Віктор Русин став черговою жертвою влади, яка переслідує кожного, хто відкрито говорить їй "Не ТАК!". При новій "помаранчевій" владі словосполучення "політичні репресії" стало в першу чергу асоціюватися із Закарпаттям. І тепер, напередодні виборів, Україну, схоже, чекає новий виток правового свавілля.

старт

Бюллетень
СДПУ(О)

АРХИВ

2006
март
февраль
январь

2005
декабрь
ноябрь
октябрь
сентябрь
август
июль
июнь
май
апрель
март
февраль
январь

2004
декабрь

 
на стартовую     наверх