Rated by MyTOP
Антология политических репрессий - Нарушение прав человека в Украине

Версия для печати

Ігор Шурма: "Тимошенко - це остання надія для людей"

Едуард Бєляєв,

Українська газета (23-29.11.2005),

23.11.05

І.Шурма: "Представникам ПАРЄ я особисто передав список двохсот осіб, які виявилися поза законом при новій владі і переслідувані саме з політичних мотивів".

- Ігорю Михайловичу, у лавах Вашої партії зосереджені досить потужні інтелектуальні сили, авторитетні політологи й аналітики... Є кому лобіювати Ваші інтереси, і є кому фінансувати Ваше просування. Але, проте, рейтинг СДПУ (о) на сьогодні мав би бути набагато кращим, незважаючи на Вашу помітну політичну активність і чимало запропонованих Вами ініціатив. Чому так і які причини?

- Корисних ініціатив справді чимало. Але треба мати на увазі, що й інші політичні сили вносять багато хороших і реально здійсненних пропозицій. Тут ми не єдині, і компліменти з цього приводу приймати нам якось, ніби, і не з руки. Хоча ініціативи, визнані всіма, знайшли своє практичне віддзеркалення в житті суспільства. Візьміть, наприклад, ту ж багатостраждальну політреформу. Ми добре розуміли, що намітити і провести її можна було лише за однієї незаперечної умови - використовувати адміністративний ресурс. Цим і займався Віктор Медведчук, будучи головою Адміністрації Президента, і в цьому заслуга нашої партії - говорю без жодної хибної скромності.

Тепер щодо рейтингу. Чим є наша партія? Чітка структура, реально наповнена людськими ресурсами. Переважна більшість - справді інтелектуали, народ мислячий і ініціативний. Партія фінансово забезпечена, а значить - ні від кого не залежна. Все це, плюс наша непримиренна опозиційність і є тією силою, якої сьогоднішня влада побоюється. І розцінюючи нас як силу, з якою їм ніяк не домовитися, вони роблять усе мислиме і немислиме, щоб нас притиснути і скомпрометувати.

Наведу лише один із багатьох прикладів. Нам закидають звинувачення у фальсифікації виборів. Тема дуже актуальна для виборців - уже рік не вмирає - і виграшна для влади. Днями в Києві ми обговорювали це питання з делегацією Парламентської Асамблеї Ради Європи. У пана Петера Шигеля я поцікавився, коли у них вибори визнаються сфальсифікованими? Він мені простодушно відповів - коли це визначить суд. Тоді я йому, як зараз і вам, документально довів, що ніхто з членів нашої партії не притягувався до кримінальної відповідальності за фальсифікацію виборів. А скільки навколо цього розмов і прямих звинувачень на нашу адресу.

Та і це все не так важливо. Ми не вміємо поважати і навіть визнавати верховенство права. Пам'ятаєте, історію з Білом Клінтоном. Не з пересічним громадянином Америки, а з президентом країни. Нація його пожаліла і легко пробачила. І не тому, що він такий гарний. А тому, думаю, що побачила силу права, рівність усіх, без винятку, перед законом, і змогла бути великодушною. Будучи абсолютно впевненою, що рецидиви при їх системі права неможливі в повторенні на такому високому рівні. А наші юристи швидкі на мову і просто базікають, знаючи, що їх не запитають і не притягнуть за "базар".

Далі. Я вважаю, що на минулих виборах ми припустилися стратегічної помилки, коли активно підтримували Віктора Януковича. Ми не тільки передали частину свого рейтингу йому, але й розмилися в Партії регіонів. До казусів загубилися в ній. Є цікаві результати одного опитування, з якого - на думку більшості опитаних - випливає, що Нестор Шуфрич є... членом Партії регіонів. Якби ми тоді йшли самостійно, давно б зайняли свою нішу і, будучи незалежними від консультацій, тактики дій партнера, його побажань і бачення проведення ним передвиборної кампанії, йшли б своїм політичним шляхом і самостійно певним курсом.

Рейтинг партії коливається у межах трьох відсотків. Час ще є, і ми знаємо, коли нам потрібно піднатужитися, щоб виглядати переконливіше.

- Якщо я Вас правильно зрозумів, Ви ні з ким блокуватися не станете?

- Остаточно ми розглядали три варіанти. Партія регіонів. Форум "Об'єднаємо Україну" Леоніда Кравчука. І третє - йти самостійно. Рішення політбюро - на користь останнього варіанта.

- У такому разі, як розуміти заяву, озвучену Вами в Тернополі, де були слова про можливість спільної роботи з Юлією Тимошенко?

- Мої слова на прес-конференції трактувалися невірно. На питання про блокування з БЮТ, я відповів, що в політиці немає нічого неможливого, там існують вічні інтереси. Наприклад, чи міг хто-небудь у 1998 році припустити, що Віктор Ющенко піде разом із комуністами під червоними прапорами і з ними підписуватиме меморандум? У політиці треба вміти домовлятися. А журналісти ці мої слова інтерпретували по-своєму.

- І, все-таки, яка Ваша ставка на електорат Західної України? Адже Ваша присутність сьогодні тут не випадкова. (Бесіда відбулася в м. Івано-Франківську. - Ред.)

- Будь-яка партія не може бути виразником інтересів одного, відособленого регіону України. Для нас кожен голос того ж галичанина - золото. Тому що за голосом - перш за все, стоїть людина, особа. Ось що важливо. А процентний зміст - це вже остільки, оскільки...

Ви, напевно, пам'ятаєте, як було в дев'яносто дев'ятому - 80% у вашій області прийшли на виборчі дільниці. І 94% - віддали свої голоси за Кучму. Результат був абсолютно непередбаченим. Як сталося подібне, ми добре знаємо. Тому моя присутність тут може мати непередбачувані позитивні результати. Дайте нам час, адже ми знаємо чого хочемо. Хоча політагресія на заході відчувається більше, ніж деінде на Україні - я маю на увазі, по відношенню до нашої партії...

- ...Мабуть, тому що Ви представляєте, так би мовити, партію олігархів. У свідомості людей - це щось дуже нехороше і відлякуюче...

- ...стоп-стоп. До цього ми звикли, і давайте розберемося. Проводить президент нараду з бізнес-елітою близько місяця тому. П'ятнадцять персон. Григорій Суркіс - есдек. Інші, тобто чотирнадцять осіб, - представники інших партій, фракцій, організацій. Засоби масової інформації побачили виключно Суркіса і зробили вкотре висновок про нашу партію як партію олігархів.

Так, у нас є і банкіри, і фінансисти, й багаті люди, і Суркіс. Для нас вони - члени партії. Мабуть, із певним статусом, але у жодному разі - тугі гаманці. У наших рядах були і такі. Вони прийшли з думкою: ось вам мої гроші, а ось ви мені дайте такі-от привілеї. З ними ми розпрощалися. Я маю на увазі того ж Порошенка. І він, за уявленнями людей - олігарх. Він був есдеком, це правда. Але правда також і те, що Порошенко сьогодні - один з найбільш наближених до президента. Він - олігарх, але цього не помічають з урахуванням його перебування в певному оточенні. І щоб помітили, треба йому бути, виявляється, в нашій партії. На щастя, таке виключено...

- Ви згадали гоніння. Маєте на увазі політичні, які повністю заперечують і правоохоронні органи, і сам президент?

- До інтерв'ю з Вами я зустрічався в соціальній приймальні більш ніж із тридцятьма людьми. Був серед них і колишній директор підприємства, звільнений, так би мовити, за власним бажанням. У нього велика сім'я, маленькі діти. Залишився без роботи і грошей, звісно. Єдиний годувальник. Ви кого хочете переконати, що він сам пішов, а не його "пішли"? Ну, дурнем досить прикидатись. Ви чого так неуважно і безпардонно до людей ставитеся, вважаючи їх придуркуватими і не здатними відрізнити правду від брехні? Навіщо підводите самі себе, біле видаючи за чорне? Довіра до влади і так тримається на чесному слові. Так нехай слово, принаймні, буде чесним...

Представникам Парламентської Асамблеї я особисто передав список двохсот осіб, які виявилися поза законом при новій владі і переслідувані саме з політичних мотивів. Можете повірити, список більш ніж вивірений.

- Кому Ви симпатизуєте зі старого Кабміну та нового складу уряду?

- Я би дуже хотів, щоб Ви зрозуміли: нинішня влада настільки непередбачувана - що це жах. Сказати вам, хто мені імпонує - це б означало завдати людині певних неприємностей в її ж оточенні. Якщо технологічно нам буде вигідно, ми декого похвалимо.

- А новий прем'єр-міністр, Юрій Єхануров? Про Юлію Тимошенко не питаю - з нею все зрозуміло і, не думаю, що Ви додасте чогось нового.

- Про якісь досягнення в економіці не доводиться говорити й аналізувати нічого. Але... в іншому Єхануров зумів себе вже голосно проявити, і йому, як мені здається, ще довго доведеться розгрібати міжнародний скандал через ті грубі помилки, яких він припустився.

Якби мого президента, Ющенка, по відношенню до якого я знаходжуся в жорсткій опозиції, якийсь прем'єрчик якоїсь держави назвав бездарним або безмозким, або Гітлером - я би сильно образився. Думаю, його вислови на адресу Лукашенка - це його політична короткозорість. Єхануров, демонструючи свої здібності професіонала-управлінця, виявився незрілим політиком. Йому необхідно зробити серйозні висновки, інакше його термін перебування на посаді прем'єра буде багато коротшим, ніж у Тимошенко.

- Ваше ставлення до вступу України до СОТ?

- Безумовно - вступати, але на рівноправних умовах. Але летіти галопом туди Україні невигідно, і з економічної точки зору - небезпечно. Росія давно могла вступити, але вони борються за кожен сотий процент тих же митних тарифів тощо, відстоюючи свої економічні інтереси. А Україна прагне вступити на один метр більше і на десять секунд швидше. При цьому економічні інтереси цілком ігноруються. Я супротивник такої політики.

- Ігорю Михайловичу, що Вам здається найгіршим з очікуваних або передбачуваних обставин, виключаючи економічний спад?

- Вважаю найбільш хворим місцем на сьогодні те, що у нас у країні повністю зруйнована система державного управління, пов'язана з бездумною і абсолютно необґрунтованою ротацією кадрів. Прийшли не професіонали і фахівці, а ідейні однодумці, що агітують і пропагують, але не здатні до плідного творення та практичної діяльності.

І друге, мабуть, - шельмування людей, коли виявляються не стільки лукавство й хитрощі влади, скільки безпардонне ставлення до людини і нахабно-віроломна переконаність, що народ - сіренька маса з курячими мізками. Простіше, народ - пропащий дурень, все сказане проковтне та ще й зааплодує. Прикладів тому безліч. Один наведу.

Івану Різаку (екс-губернатору Закарпатської області, члену СДПУ (о). - Ред.) інкримінували доведення до самогубства ректора університету в Закарпатті. А чому ніхто не відповідає за доведення до самогубства того ж Кирпи або генерала Кравченка? Адже посадовці з великою впевненістю оголосили, що ці люди наклали на себе руки...

- Ваша партія ініціює проведення всенародного референдуму з питання вступу України до НАТО. Чому і в яку копієчку це виллється?

- Ми не вступаємо - нас туди тягнуть. Принципи нейтралітету відображені в нашій Конституції, і відповідної поправки ми не вносили. Нейтралітет і НАТО несумісні. Австрія, Фінляндія, Ірландія - члени Євросоюзу, але категоричні противники військового блоку. Ці країни за добробутом населення - на перших місцях у світі. У них є в надлишку комбайни, але немає натівських бронемашин і танків. Ми за Євросоюз, але не за блок.

Витрати ж на референдум будуть мізерні, за умови його проведення в день парламентських виборів.

- Ви багато їздите по Україні і напевне цікавилися популярністю Юлії Тимошенко, яка все зростає?

- Скажу про західні області. Люди тут побожні. Вірять в ідею. І вірять, що Юля зробить, що вона правильна і не така, як Третьяков, Порошенко, Жванія, Червоненко - тавровані і махрові корупціонери. Люди безрадісні в своєму розчаруванні і шукають віддушину в Юлі. Вона для них остання надія.

- До честі Вашої партії, Ви ніколи не залишали своїх прихильників без уваги і підтримки. Зовсім інше спостерігалося в Партії регіонів. При повторному голосуванні на партійних активістів, симпатиків у західних областях, просто махнули рукою. Їх геть забули і, якби не почалась зараз підготовка до парламентських виборів, їх навряд чи пригадали б. Про це Ви коли-небудь говорили з лідерами регіоналів?

- Особисто говорив з Віктором Януковичем. Розповів йому про гоніння в церкві, переслідування дітей у школах, масові звільнення людей з роботи. Спочатку Віктор Федорович сприйняв усе на рівні інформації, і було розуміння. А далі - одні непорозуміння. Партія регіонів стала заручником власного рейтингу. Вони раптом виявили, що вони великі, їм ніхто не потрібен у західних регіонах унаслідок невисокого відсотка на користь їхньої партії, і плюнули на всі ускладнення своїх прихильників. Плюс до цього забули про продекларовані раніше проблеми двомовності, союз із СДПУ (о) та інше...

старт

Бюллетень
СДПУ(О)

АРХИВ

2006
март
февраль
январь

2005
декабрь
ноябрь
октябрь
сентябрь
август
июль
июнь
май
апрель
март
февраль
январь

2004
декабрь

 
на стартовую     наверх