|
Версия для печати
Анатолій Вака, секретар Хустського райкому СДПУ(О):
— Це суто політичне рішення. Людину нема за що судити. Іван Іванович сам сказав і це підтверджують зачитані документи, що кошти були виділені на друк газети «Вісник» і газета безкоштовно поширювалася пенсіонерам і іншим соціально незахищеним верствам населення.
Не розумію, чому до людини, у якої на утриманні малолітня дитина і виключно позитивна характеристика, застосовано такий запобіжний засіб як утримання під вартою. Крім того, у справі нема ніякого криміналу, який би містив якусь доказову базу. І коли Ющенко з екранів телевізорів говорить, що в нас в країні нема політичних репресій, то нехай прийде і подивиться на власні очі, що твориться в нашій області.
Люди були просто шоковані, коли почули рішення судді, навіть хтось крикнув на адресу представника Феміди: «Чи не боїтеся Ви Бога, пане суддя?» Але, як видно, для нього це поняття далеке.
Василь Напуда, секретар Мукачівського райкому СДПУ(О):
— У мене просто нема слів. Підтверджується істина, яка простежувалася і на всіх попередніх судових процесах над опозиціонерами. Влада прагне всіх представників СДПУ(О) в Закарпатті, кого лише можна зачепити, затримати. І якщо відсутня доказова база, то чим довше утримувати за гратами, а якщо є можливість, то й посадити. У нас уже є два прецеденти по мукачівських виборах, дві людини засуджені до 5 років ув’язнення — Соляник та Фенич. А в Мукачівському районі 7 членів дільничних комісій засуджені на 5 років умовно. Більше того, цим жінкам (в основному, це жінки) потрібно сплатити великі штрафи, які нема чим сплатити, адже працюють фельдшерами і вчителями. Влада вважає, що це все буде безкарно. Та гадаю, що не так. Бачив, що Іван Іванович готовий до будь-якого рішення, адже очевидним було, що суддя не зважає на ті доводи, які були представлені захистом і ним самим. Суддя зайняв таку тактичну позицію, що краще хай приймає позитивне рішення хтось інший, лише не він, щоб потім зверху його випадково не покарали. Це було видно і із дій самого головуючого на суді, який потім в кінці висловився так: «Попереду Апеляційний суд і надія помирає останньою». Гадаю, не надія помирає останньою, а час відповідати за незаконні рішення ще настане. Березневі вибори повинні розставити все на свої місця, повинна прийти нова влада, нові люди, які припинять цей «безпредєл». Повинно дійсно настати верховенство права і сила закону, а не закон сили.
Думаю, що юристи зроблять все можливе, щоб в Апеляційному суді рішення було справедливим.
Мирослава Кула, секретар Іршавського райкому СДПУ(О):
— Рішення судді мене дуже здивувало, оскільки були представлені відповідні доводи, які в принципі допомагали або могли вплинути на рішення суду прийняти зовсім протилежне рішення. Бо на сьогодні утримання під вартою Івана Росохи по цій справі, по тих аргументах, які були наведені, є просто недоцільним. Три місяці було достатньо для того, щоб розібратися у цьому. Якщо слідчим органам потрібно більше часу, то гадаю, що до людини, яка не ухиляється від співпраці з слідством, потрібно було застосувати рішення про підписку про невиїзд. Тим більше, що Іван Росоха брав на себе зобов’язання з’являтися по першому виклику у слідчі органи для надання показів і співпраці. По-друге, здивована аргументаціями звинувачувальної сторони, що Іван Іванович займав важливі посади і може впливати на слідство. Гадаю, що начальник управління — це не надто високий пост, щоб мати можливість впливу на слідство і на свідків по справі. Крім того, він на даний час безробітний і ніяким чином впливати на свідків і на справу не може. Рішення судді заангажоване і носить політичний характер. Видно, що влада не захотіла вчинити по-справедливості після того, як суд прийняв рішення про звільнення Івана Різака під підписку про невиїзд, щоб не піднімати моральний дух есдеків Закарпаття. Особисто я не хотіла б бачити на місці Івана Росохи представника з будь-якої політичної сили.
Георгій Кеменяш, секретар Свалявського райкому СДПУ(О):
— Продовжується процес політичних переслідувань, які розпочаті після виборів Президента, вони будуть тривати й надалі. Тут не йде мова лише про Івана Росоху — це продовження гоніння проти Івана Різака. Вважаю, що зараз керівництво держави опинилося у дуже недостойному становищі — зміна уряду та продовження внутрішніх розборок — це наслідок того, що Україна дуже важко стає на рейки демократичного розвитку. Вести мову про правову державу не можна, адже ніхто не несе відповідальності згідно з Конституцією, починаючи від Президента. Абсолютно солідарний в цьому з Леонідом Кравчуком, який це підмітив. Якщо глава держави порушує головний закон у країні, то інші — тим більше. Вважаю, що з часом комусь доведеться відповідати за ці неподобства. Вірю, що рано чи пізно справедливість восторжествує і Конституція в країні буде працювати. Якщо цього не зрозуміє керівництво держави, то це дасть зрозуміти простий народ. Можна зараз багато навести прикладів, коли є багато фактів поверхового розслідування, находять винних, так званих «стрілочників», таким, гадаю, є тепер Іван Росоха.
|
