|
Версия для печати
Тепер телеканал буде й надалі знаходитись у підвішеному стані. «На «НТН» можна буде впливати і складно буде працювати, особливо на початку передвиборної кампанії», — каже панi Катеринчук «Дню». Абсурдність ситуації вона бачить в тому, що держава спочатку видала ліцензію, а тепер хоче її забрати.
Юридичний конфлікт щодо частот телеканалу «НТН», який точиться вже майже рік, набирає нових обертів. Позавчора Верховний Суд України скасував постанову Вищого господарського суду України й інших інстанцій у даній справі. Її було направлено на повторний розгляд до суду першої інстанції. Відтепер авторам «баби Параски», яку «НТН» «розкрутив», прийдеться знову починати все спочатку.
Суть конфлікту ось у чому. Національна рада, яка сама ж, хоча й за рішенням суду, видала-таки ліцензії «НТН» для мовлення в 75 містах України, хоче їх повернути. ТОВ «Телестудія «Служба інформації» (ТК «НТН») володіє ліцензією Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення на право користування 76 телевізійними каналами мовлення. До отримання цієї лiцензії канал мав іншу, яка надавала право на користування 37 ТВК мовлення в Києві й області.
У березні минулого року ТОВ «Телестудія «Служба інформації», розробивши, згідно з правилами, концепцію мовлення, звернулась до Нацради з проханням прорахувати для них частоти. Втім, Нацрада не прийняла з цього приводу жодного рішення. Тоді, не дочекавшись оголошення конкурсу, «НТН» звернувся з заявою до Національної ради внести зміни до основної ліцензії шляхом доповнення переліку технічних засобів мовлення. І — знову відмова. Лише після цього «НТН» звернувся до Господарського суду в м. Києві, де винесли рішення на користь каналу «НТН». Згодом Київський апеляційний господарський суд залишив рішення Господарського суду без змін. Тоді «НТН» звернувся до Національної ради з проханням виконати рішення суду й видати нову ліцензію з новим переліком технічних засобів мовлення. Подіяло. Потім до Вищого господарського суду звернулась Генпрокуратура. 28 квітня 2005 року суд, розглянувши касаційне рішення, прийняв постанову, якою підтвердив законність попередніх судових рішень. На цьому перипетії не завершилися. На постанову Вищого господарського суду України від кінця квітня 2005 року Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення було подано касаційну скаргу до Верховного Суду України, про рішення якого уже було сказано спочатку.
Відтепер Нацрада має право власними рішеннями впливати на долю отих 75 частот. Наприклад, оголосивши на них конкурс. І поки Господарський суд м. Києва знову буде розглядати цю справу, право на володіння цими частотами може отримати хтось зовсім інший. Можливо, «5 канал», якщо в цих частотах у нього ще є потреба. Головний редактор «НТН» Наталя Катеринчук каже, що постійно блокуючи ще рік тому рішення конкурсів Нацради, Віталій Шевченко (тоді член Нацради) виходив із невідомих панi Катеринчук міркувань.
Тепер телеканал буде й надалі знаходитись у підвішеному стані. «На «НТН» можна буде впливати і складно буде працювати, особливо на початку передвиборної кампанії», — каже панi Катеринчук «Дню». Абсурдність ситуації вона бачить в тому, що держава спочатку видала ліцензію, а тепер хоче її забрати.
Протягом усього конфлікту багато хто неодноразово докоряв телеканалу його донецьким походженням. Як сказала «Дню» сама пані Катеринчук, «НТН» дійсно фінансують інвестори з Донецька. Одним із засновників є Едуард Прутник, котрий свого часу був помічником В. Януковича. Але це не заважає каналу працювати незаангажовано. Пані Наталя стверджує, що «ніяких зв’язків, угод й інших речей з В. Ф. Януковичем немає. За весь цей час роботи я жодного разу не відчувала ні прохань, ні тиску, ні будь-яких інших впливів від засновника стосовно редакційної політики», — стверджує вона.
У той же час Індустріальний телевізійний комітет розповсюдив заяву, в якій схвалює дії Нацради та Верховного Суду. Наталя Катеринчук каже, що цю заяву підписали ті телеканали, яким «при всіх владах було добре». З іншого боку, на думку пані Катеринчук, це не була ініціатива тих каналів. «Я думаю, що за якісь певні преференції члени Нацради або її голова просили телеканали або вимагали від них підписати заяву». Проте є телеканал, член ІТК, який не підписав — це «ТЕТ», який, варто згадати, мав схожі проблеми з Нацрадою.
Натомість директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко каже, що загалом питання щодо НТН є дуже складним і має багато юридичних аспектів. Практика, коли справи розглядаються в кількох інстанціях, але потім знову повертаються на новий розгляд, ні про що не свідчить. Таке трапляється. З погляду юридичного конфлікту до «НТН» є питання. Наприклад, сам факт можливості дописування в ліцензію нових частот. Але висновки експертів засвідчили, що поняття «канал мовлення» та «технічні засоби мовлення» є різними поняттями, що у свою чергу доводить законність «вписування» до ліцензії каналу «технічних засобів мовлення» як складових до вже існуючого каналу мовлення, яким володіє канал «НТН». Загалом же, каже пан Шевченко, треба було облишити конфлікт між «НТН» і Нацрадою в тому стані, в якому він був на початок цього року. Тобто з виграними судами й з існуючими частотами.
|
