|
Версия для печати
11 лютого 2005 року, відразу після призначення В. Балоги главою облдержадміністрації Закарпаття, за обвинуваченням у доведенні до самогубства ректора Ужгородського національного університету Володимира Сливки було затримано екс-губернатора і лідера обласної СДПУ(О) Івана Різака.
До Закарпаття прилетіли народні депутати України, члени фракції СДПУ(О) Н.Шуфрич, І.Шурма, Є.Фікс, М.Добкін.
12 лютого 2005 року Різака було звільнено під підписку про невиїзд, однак справу не закрили.
14 лютого 2005 року екс-керівника Закарпатської ОДА Івана Різака після нещодавньої затримки госпіталізовано до київської клініки «Борис». У нього загострилися давні проблеми з тиском і серцем. Лікарі виявили, що Різак переніс мікроінфаркт.
24 квітня 2005 року на Закарпатті побили сина екс-губернатора краю Івана Різака. Під час футбольного матчу до підлітка, який сидів на лаві запасних гравців, підскочили молодики й стали його бити з криками: «Це тобі за батька!»
13 травня 2005 року в Ужгороді під абсолютно надуманим приводом було затримано Івана Різака, який прогулювався ввечері містом.
16 травня 2005 року Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення про арешт Івана Різака за обвинуваченням у доведенні до самогубства ректора УжНУ Володимира Сливки. Тоді ж закарпатські есдеки встановили наметове містечко на знак протесту проти політичних репресій.
17 травня 2005 року СДПУ(О) і Партія регіонів заблокували трибуну парламенту, вимагаючи звільнення Івана Різака й Бориса Колесникова.
19 травня 2005 року СДПУ(О) і Партія регіонів провели багатотисячний мітинг у Києві з вимогою звільнити Різака й Колесникова.
20 травня 2005 року в лікарняній палаті ужгородської лікарні народний депутат України Тамара Прошкуратова прикувала наручниками свою руку до руки І.Різака й заявила, що не дозволить перевозити його до СІЗО, тому що стан Різака викликає побоювання за його життя.
20 травня 2005 року близько 24.00 співробітники спецпідрозділу, у масках, витягли Івана Різака, який перебував у важкому стані, з лікарняної палати, закинули до багажника джипа й відвезли в невідомому напрямку. Кров’яний тиск у Різака в цей момент був 180/90. При цьому постраждали народні депутати, які перебували у палаті, — Тамара Прошкуратова й Нестор Шуфрич. Шуфрич одержав струс мозку. Різаку, який знаходився в критичному стані, міліція зачитала висновок, що він здоровий. Завдяки оператору телеканалу НТН вся країна побачила кадри відеозапису міліцейської сваволі.
21 травня 2005 року народні депутати від фракції СДПУ(О) звернулися до Уповноваженого ВР з прав людини Ніни Карпачової з проханням захистити конституційні права Івана Різака.
21 травня 2005 року в приміщенні клініки «Борис» відбулася прес-конференція народних депутатів Нестора Шуфрича й Тамари Прошкуратової, які є потерпілими при спробі не допустити перевезення хворого Івана Різака в СІЗО.
22 травня 2005 року Ігор Шурма й Володимир Воюш зустрілися з представником Уповноваженого ВР з прав людини в Закарпатті В. Кузьо. Останній розповів, що тільки завдяки його втручанню Іван Різак одержав необхідні медикаменти. Нагадаємо, що раніше в Різака був гіпертонічний криз на тлі загострення цукрового діабету.
23 травня 2005 року Ніна Карпачова поширила заяву для ЗМІ, у якій говориться, що вона вважає застосування сили до народних депутатів, які захищали Івана Різака, ознакою поліцейської держави.
30 травня 2005 року владики Закарпатських єпархій звернулися до Президента, Прем’єр-міністра й спікера ВР із проханням сприяти звільненню Івана Різака.
14 червня 2005 року Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення щодо демонтажу наметового містечка, яке було розбито 16 травня на знак підтримки Івана Різака й проти проведення політичних репресій.
23 червня 2005 року на підтримку незаконного арешту Івана Різака активістами УСДМ в Ужгороді встановлено нове наметове містечко.
27 липня 2005 року засідання Апеляційного суду було перенесено на 2 вересня. Причиною стало те, що прокуратура, починаючи з 18 липня, так і не дала суду можливості ознайомитися зі справою. Народний депутат Ігор Шурма охарактеризував цю ситуацію як «штучне затягування справи».
2 вересня 2005 року Закарпатський апеляційний суд залишив без змін своє рішення від 7 липня про утримування Різака під вартою до 12 вересня. У той же день в Ужгороді пройшла прес-конференція народних депутатів України Н.Шуфрича, Т.Прошкуратової, І.Шурми, В.Воюша, В. Місюри, які раніше були присутні й на судовому засіданні. Підтримати Різака під стіни Апеляційного суду прийшли понад сотні жителів Ужгорода.
8 вересня 2005 року Закарпатський апеляційний суд повинен був розглянути справу Івана Різака. Однак слухання було перенесено на 14.00 9 вересня.
9 вересня 2005 року суддя Закарпатського апеляційного суду відмовив представникові прокуратури в його проханні продовжити строк перебування Івана Різака під вартою. Строк звільнення Різака — 12 вересня.
12 вересня 2005 року, відповідно до рішення суду, Івана Різака повинні були звільнити. Однак слідчий прокуратури Данча, зачитавши постанову про заміну утримання під вартою на підписку про невиїзд, відразу ознайомив його з новою постановою, відповідно до якої Різак залишився в СІЗО. Нове обвинувачення стосувалося організації масового безладдя в Сваляві. Довідавшись про це, народний депутат Нестор Шуфрич заявив, що фракція заблокує роботу Верховної Ради.
13 вересня 2005 року вранці фракція СДПУ(О) блокувала роботу парламенту, вимагаючи виконання рішення суду про звільнення Івана Різака. Генпрокурор Святослав Піскун пообіцяв депутатам, що Різака буде відпущено під заставу.
13 вересня 2005 року, ввечері, Ігор Шурма, Володимир Мазуренко й Тамара Прошкуратова оголосили про голодування. «Ми не вийдемо з кімнати виконуючого обов’язки прокурора області доти, доки не буде звільнення, і оголошуємо голодування», — заявили вони.
Народні депутати відзначили, що питання звільнення «саботується на рівні обласної прокуратури, і за цим усім стоїть прокурор області Бенца, який зараз перебуває в Києві».
13 вересня 2005 року, близько 22.00 Івана Різака звільнили з-під варти в Ужгородському СІЗО під заставу в 500 тисяч гривень, які було внесено на рахунок прокуратури від імені СДПУ(О). Народні депутати Ігор Шурма, Володимир Мазуренко й Тамара Прошкуратова залишилися в Ужгороді, щоб домогтися дозволу перевезти Різака в одну з клінік м. Києва для лікування. Тоді ж народні депутати заявили, що припиняють голодування, про яке було оголошено раніше.
14 вересня 2005 року, о 18.10 у Київському аеропорту «Жуляни» приземлився літак, на борту якого перебував екс-губернатор Закарпатської області. Людина, яка довгий час залишалася одним з найвідоміших політв’язнів України. У аеропорту його зустрічали однопартійці на чолі з лідером СДПУ(О) В.Медведчуком.
|
