|
Версия для печати
Боротьбу з політичними опонентами влада «відмиває» в рамках програм протистояння корупції та тіньовому грошовому обігу.
Принаймні так стверджують представники ПП «Колібріс» (Київ). За словами адвоката Максима Матвієнка, після виборів фірму замучили перевірки всіляких інстанцій, починаючи з пожежників і закінчуючи міліцейським відділом із боротьби з економічними злочинами, суди і, відповідно до їхніх рішень, загроза виселення із займаного приміщення. Тим часом компанія створила 130 робочих місць і платить до бюджету непогані податки... Директор фiрми Олексiй Бачинський так само запевнив журналістів у тому, що вся бухгалтерія компанії велася відкрито і грошей через неї ніхто не відмивав.
На жаль, «Колібріс», що надав конкретний інформаційний привід для цих заміток у зв’язку з тим, що його засновником є член парламентської фракції «регіонів», народний депутат Валерій Сибелєв, який належить до Партії регіонів, у цьому не самотній. На незаконність проведення перевірок скаржаться 52% підприємців із опитаних Міжнародною фінансовою корпорацією (3000 директорів, заступників і головних бухгалтерів по всій Україні). Під час круглого столу, присвяченого законодавчому урегулюванню системи перевірок, про підсумки цього опитування розповів керівник проекту МФК «Розвиток підприємництва в Україні» Олексій Гуревич. За його даними, за минулий рік 80% українських підприємств перевіряли в середньому по дев’ять разів, що обійшлося їм практично в 1700 гривень. Але порушення були виявлені менше ніж на половині підприємств — решта розплачувалися за невміння держави нормально перевіряти. 32% промисловців просто не могли зрозуміти суті перевірок, 66% не погоджувалися з санкціями, а 21% довелося платити перевірнику.
Як заявила голова ради підприємців при Кабміні Ксенія Ляпіна, реформувати нашу економіку та покращити інвестиційний клімат, не змінивши системи перевірок, неможливо. Саме ця система, за словами народного депутата, зараз є основним тягарем на шиї малого та середнього бізнесу, який, на відміну від великого, просто не в змозі витримати всі перевірки без потрясінь.
Проте Ксенія Михайлівна просто випромінює оптимізм, розповідаючи про чудові досягнення ради та мудрі рішення уряду, наводячи як приклад скасування держекспертиз, перехід на аукціонний порядок землевідведення та скасування плати за держпослуги. Однак одразу виправляється, що все це стосується щойно створюваних підприємств, тоді як працюючі фірми насамперед потребують зміни системи перевірок. Для цього, за словами Ляпіної, пропонується ухвалити закон «Про захист прав суб’єктів підприємницької діяльності при здійсненні контролю та нагляду у сфері господарської діяльності».
Безумовно, цього закону країна справді потребує. Як наголосив при обговоренні заступник глави Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Сергій Іголкін, поки що питання перевірок регулюють лише указ Президента та постанова Кабміну. Все, що не ввійшло до цих документів, віддане на відкуп нормативним актам органів перевірки. Через це й відбуваються різні непорозуміння.
Утім, Україна може втішити себе тим, що не тільки в нас державні перевірки — батіг підприємців. Як наголосила радник МФК із питань інвестиційної політики Санда Путніна, робота контролюючих органів практично в усіх країнах Східної Європи та СНД відзначається зловживанням владою та позасистемністю перевірок. І ті країни, які не тільки хочуть полегшити життя підприємцям, а й добитися добробуту країни шляхом залучення інвестицій, повинні конкурувати на відповідному ринку, тобто займатися реформуванням у галузі інвестиційної політики. Та сама Польща, яку Україні постійно ставлять за приклад, зайнялася цим питанням лише минулого року. За словами Путніної, основна проблема всієї Східної Європи — вартість перевірок і дефіцит людей. Чи дозволена це розкіш також і для нашої країни, де перевірками зайнята 91 тисяча осіб і щорічно на це витрачають 637 млн. гривень.
Як каже Путніна, основних складових успішної роботи контролюючих органів небагато — добра законодавча база, матеріальні ресурси та хороші фахівці. З двома останніми в нас, може, поки що й не склалося, а ось поява нормального закону цілком реальна. Головне — максимально спростити його, зробивши зрозумілим і доступним усьому населенню. Частину функцій контролюючих органів Путніна пропонує передати приватному сектору, зруйнувавши державну монополію.
На такий революційний крок Україна, можливо, і не піде, проте підготовлюваний законопроект подекуди дуже відрізняється від традиційної системи. Наприклад, пропонується відмовитися від планових перевірок. За словами Іголкіна, кожна перевірка має на увазі певне порушення, що апріорі не може бути плановим. Передбачається, що перевірятимуть підприємства залежно від їхньої величини, роду діяльності та небезпеки для країни. Крім того, відповідальність за порушення пропонують покласти не лише на підприємців, а й на перевірчі органи, які не додивилися за підопічними або порушили закони. Вся інформація повинна бути публічною, а публікуватися швидко. Результатом має стати скорочення витрат підприємств, зменшення зловживань владою й інші приємні речі. Чи сприймуть цей законопроект народні депутати, чи «замаринують» настільки, що після прийняття життя одразу примусить вносити до нього зміни? Як зазначила Санда Путніна, подібні закони треба постійно оновлювати, оскільки вони швидко застарівають.
|
