|
Версия для печати
Ось і адвокат Різака В.Мокану в інтерв’ю закарпатській газеті «Паланок» каже, що «ті, хто розпочав «правові» дії проти Різака, за будь-яких обставин доводитимуть свою правоту. Й не «ризикуватимуть», пред’являючи звинувачення лише за однією статтею.
Тиждень в інформаційному просторі Закарпаття почався із «сенсаційного» повідомлення про те, що судову справу екс-президента ФК «Закарпаття» В.Пауля Апеляційний суд Закарпатської області направив на додаткове розслідування, бо виникли нові обставини. Цими обставинами стали начебто свідчення на суді самого Пауля: він розказав, що злочинні накази йому віддавав екс-губернатор Закарпаття Іван Різак.
Зізнання Пауля, звісно, заслуговує на увагу. Щонайперше: воно лиш підтвердило версію захисників Різака про те, що чим ближче до осені, тим більше з’являтиметься всіляких нових «свідчень», за якими можна пред’явити чергове обвинувачення екс-губернатору. Ось і адвокат Різака В.Мокану в інтерв’ю закарпатській газеті «Паланок» каже, що «ті, хто розпочав «правові» дії проти Різака, за будь-яких обставин доводитимуть свою правоту. Й не «ризикуватимуть», пред’являючи звинувачення лише за однією статтею. Їхнє завдання — знайти якнайбільше статей, аби після судового розгляду залишилася хоч одна. Тоді можна полегшено зітхнути, бо ніхто не притягатиме до відповідальності» («Паланок», 18 серпня 2005 року).
Окрім «зізнання» Пауля, в обласній пресі з’явився і коментар екс-керівника свалявської міліції І.Бідзілі. Як свідок, він також розповів суду «цікавий» факт: мовляв, на його мобільний дзвонили із невідомого номера, а, представившись, що то із канцелярії ОДА, передали трубку самому Різаку. Екс-губернатор (ні багато ні мало) порадив міліціонеру вчитися, як встановлювати владу незаконними методами...
За інших умов ця історія була б анекдотом. В нинішніх — гірка сатира на наше правосуддя та правоохоронців. Хотілося б упустити той факт, що з канцелярії ОДА за дорученням Різака ніхто і ніколи навіть не міг подзвонити, бо це входило в обов’язки секретарок першої (як її називають в ОДА) приймальні. Але ж не можу змовчати, бо не віриться, що керівник районного відділу міліції міг щось переплутати чи, тим більше, не знати цього. Він давав свідчення, які могли суттєво вплинути на хід самого слідства і на долю конкретної людини. Хіба цього можна не знати? І ще: ви можете собі уявити, що людина, котра з десяток років пропрацювала на чиновницьких посадах, яка сягла найвищого владного крісла регіону, у телефонному режимі давала злочинні накази нехай навіть керівнику, але ж тільки районного масштабу та ще чужої, як то кажуть, парафії...
Як на мене, повний абсурд! Але ж, мабуть, на розсуд декотрих правоохоронців та представників правосуддя — достатні приводи для того, аби і далі самовдоволено кричати «бандит!» та «за ґрати!».
|
