Rated by MyTOP
Антология политических репрессий - Нарушение прав человека в Украине

Версия для печати

ПИСЬМО В РЕДАКЦИЮ

Ведомости плюс,

05.08.05

Кампания политических преследований в нашем регионе в самом разгаре. Примечательно, что власти для дискредитации политоппонентов целиком й полностью используют правоохранительные органы, чтобы всячески опорочить людей, оказавшихся не по ту сторону баррикад, вместо того, чтобы действительно расследовать уголовные преступления й бороться с коррупцией. Письмо, пришедшее в редакцию "Ведомостей-плюс" от городского голови Александрии Степана Цапюка — лишнее тому подтверждение.

Приводом до мого звернення стала безпрецедентна подія в Олександрії із затриманням секретаря міської ради Л. Давиденко та прес-конференція, яку давали начальник міліції О.Телюк і начальник міського ВБОЗу О.Колтирін для місцевих засобів масової інформації.

Парадоксом сьогодення є те, що міське управління внутрішніх справ займає 20 місце в рейтинговій таблиці по області, і начальник міліції, не дивлячись на те, що депутати визнали його роботу незадовільною, залишається на займаній посаді. Нова влада поставила завдання — одночасно змінити фахівців — голів обласних і районних адміністрацій, на місце яких стали люди, які раніше працювали заправниками, шоферами або взагалі не мали постійного місця роботи, але були віддані помаранчевій революції. Значно складнішою була справа з міськими головами, яких обрав народ і які можуть стати значною перешкодою на наступних виборах. Усі ми стали свідками, які репресивні методи сьогодні застосовуються до представників органів місцевого самоврядування по всій державі. Хочу зазначити, що там, де влада працює на благо народу і заслужила авторитет громади, такі "номери" не пройшли. Але сьогодні методи, які використовують правоохоронці, стали значно "демократичнішими", чому є свідчення і заяви багатьох невинно потерпілих громадян. Яскравий приклад: затримання секретаря міської ради Л. Давиденко. До неї не був допущений адвокат, а слідчий знайшов час поспілкуватися з нею лише близько 11 години у суботу. При цьому їй не були роз`яснені права, не пояснено, у скоєнні якого злочину вона підозрюється, а також порушено ряд статей кримінально-процесуального кодексу України. А після того, як лікар швидкої допомоги зробив висновок, що Л. Давиденко потрібна термінова госпіталізація і консультація спеціаліста, вона була відправлена не до лікарні, а в Кіровоградський ізолятор тимчасового затримання. Свідченням того, що даний випадок є брудною політичною розправою із замовленням, є те, що голова райдержадміністрації В. Конюшенко лише втретє за це півріччя з`явився на сесію міської ради, але цього разу у супроводі повного штату райдержадміністрації із транспарантами "Нашої України". Хіба це не є використанням адмінресурсу, у якому нова влада весь час звинувачує стару владу?! До речі, усі звинувачення проти мого першого заступника В. Прокваса в апеляційному суді були зняті.

Дивує те, що сьогодні новопризначені керівники доводять свої компетентність і професіоналізм не якісним виконанням посадових обов`язків, а суперничають між собою в тому, хто знайде більше недоліків у своїх політичних опонентів. За 7 років я зробив багато корисних справ, про які з вдячністю будуть згадувати олександрійці. А якщо перед правоохоронними органами поставлено завдання будь-яким способом обпаплюжити міського голову, я можу згадати безліч випадків, які говорять про вашу "чесність, порядність та дотримання" законів України. Наприклад, коли машина на-смерть збила лікаря, я повідомив О. Телюку номер машини, де її знайти та назвав підозрювану людину, яка скоїла злочин. І він лише через тиждень розпочав її розшуки (зрозуміло, що там машини вже не було), а потім на сесії міської ради перед територіальною громадою заявив, що територія, на якій був скоєний злочин, не належить міському відділу. Наступного дня я запросив прокурора міста, начальника міліції та начальника роти ДПС і у їх присутності виявилося, що дану справу розглядає слідчий, підпорядкований О. Телюку. Можливо, "порядність" у даному випадку заключається в тому, що брат підозрюваного працює в міліції. Чи, можливо, "порядність" полягає в тому, що представник одного з місцевих угрупувань, який зґвалтував двох дівчаток 12-ти і 13-ти років, знаходиться на свободі, бо і керівник цього угрупування є другом одного з керівників обласного масштабу — вихідця з Олександрії?! Ми боремося з роботою нелегальних пунктів прийому металобрухту, у той час як міліція збирає з них готівкою благодійні внески, а прокуратура не вбачає у цьому складу злочину. Тому я змушений оприлюднити заяву жителя нашого міста, цитую: "В период с января 2002 года по апрель 2004 года спонсорскую помощь оказывали в бухгалтерию ГО УМВД по приходно-кассовому ордеру в размере от 300 гр. до 700 гр. ежемесячно. А в период с апреля 2004 по февраль 2005 года по устной просьбе сотрудника ГО УМВД Ивань Александра Викторовича передавали ему лично для дальнейшей передачи в бухгалтерию ГО УМВД в размере от 700 гр. до 1600 гр. ежемесячно". Цікаво, чи доходили ці кошти до бухгалтерії міліції? Сподіваюся, що прокуратура у цьому розбереться. І

Чому КП "Олександрійський центральний ринок" є більмом в очах міліції? Можливо, тому, що в 1998 році ринковий збір у рік складав 210 тис. гр., бо сам ринок був розподі-

лений між силовими структурами. Я змінив цю ситуацію, і сьогодні в рік місцевий бюджет отримує 950 тисяч грн. ринкового збору. Я особисто ніяких коштів з його роботи не отримую і переконаний, що і міліція — також. Можливо, тому міський ринок став першим серед об`єктів перевірок області, хоча перевиконує показники в порівнянні з минулим роком на 106%. Зазначу, що лише за 6 місяців центральний ринок більше 50 разів перевіряли працівники різних правоохоронних органів. Хочу запитати у підприємців, чи можна працювати в умовах, коли тебе щоденно перевіряють різні служби?

До речі, про порядність Колтиріна. Пропоную йому розповісти про те, як він без черги отримав 3-кімнатну квартиру, як звертався до мене, щоб зробити кар`єру (я підписував клопотання, щоб його назначили начальником ВБОЗу).

Після справи "центрального ринку" на мою адресу та адресу Генерального прокурора надійшло багато заяв про порушення працівниками міліції конституційних прав і свобод громадян, з етичних норм я не буду називати прізвища цих осіб, але процитую самі свідчення: "Я дал показання й подписал их под психологическим й физическим давлением. Меня били в живот й по голове ладонью. Приносили аппарат, который железными прищепками вешался на уши, провода идут к аппарату й крутится ручка, которая вырабатывает злектроэнергию (они называли это "звонок другу"). Я слышал стоны й крики Ч., он кричал й просил, чтобы его сняли с какой-то трубы й прекратили бить. Все было, как в тумане. Я готов был признаться в чем угодно, лишь бы меня не били. Что я подписал, я не знаю — я даже не мог прочитать, у меня кружилась голова". Слідчий внутрішньої служби безпеки під час перевірки не міг зрозуміти, звідки взялася труба, але ось інше свідчення: "Заставили проехать с ними в милицию. Я попросила предоставить разрешение моего начальника, так как нахожусь на рабочем месте, но мне в ответ: "Что, сильно умная!" Рассмотрев человека, который разговаривал со мной, я увидела, что он в нетрезвом состоянии. Противоречить им не было смысла, так как они сильно грубили...(в милиции). В зто время зашел еще один сотрудник в гражданском й начал разбирать вешалку для одежды. Вынул оттуда железную трубу й стал крутить ею передо мной, при этом ухмыляясь, й говорит: "Если ты все не расскажешь сама, то заставим, й будешь сидеть тут до утра". После зтих слов й угроз можно рассказать все, чего не знаешь... Затем, ухмыляясь, сотрудник вышел с железной трубой, при этом сказав: "Пойду в следующий кабинет". Через время меня попросили выйти на улицу. Проходя по коридору, я слышала ужасные мужские крики й стоны". І ще одна заява: "Я требовал позвонить адвокату, на что услышал смех ("Ты что, фильмов насмотрелся, это тебе не Америка, а Украина!"). Я во время допросов слышал крики й стоны из других кабинетов. Я был очень запуган после того, что мне рассказали, что со мной произойдет в камере. И ради того, чтобы попасть домой, я был готов подписать любую бумагу, которую мне дадут. После того, как я пробыл в камере 3 суток, я понял, что моя жизнь зависит от этих нелюдей". Так чи треба і далі дискутувати про чесність і порядність? Я вважаю, що таким працівникам, як ви, не місце в правоохоронних органах. Звертаюся до прокурора області: до яких пір ви будете прикривати злочинні дії працівників міліції та ВБОЗу?

Чи можуть О. Телюк чи О. Колтирін назвати хоча б один факт, який би підтверджував мою непорядність?

Усі ми розуміємо, що сьогодні стоїть завдання будь-якими методами дискредитувати міського голову, щоб не дати йому можливість перемогти на наступних виборах. Мої опоненти знають, що якщо буде чесна боротьба, то їхній команді перемогти буде дуже складно, адже вони нічого, крім розмов, не роблять. Треба працювати на благо українського народу. А ми, місцева влада, повинні спільно працювати на благо територіальної громади Олександрії.

З повагою міський голова Олександрії Степан ЦАПЮК (Печатается с сокращениями)

старт

Бюллетень
СДПУ(О)

АРХИВ

2006
март
февраль
январь

2005
декабрь
ноябрь
октябрь
сентябрь
август
июль
июнь
май
апрель
март
февраль
январь

2004
декабрь

 
на стартовую     наверх