|
Версия для печати
У них одна мета — затулити рота есдекам і знищити партію. Ці люди хочуть за будь-яку ціну позбутися опозиції. Наш колега буде утримуватися під вартою до 12 вересня.
Тамара Прошкуратова, народний депутат України:
— Шановні однопартійні, дорогі друзі. Народилася я на Черкащині, але зараз волею обставин так склалося, що Закарпаття стало моєю другою батьківщиною. Те, що сьогодні відбулося — звільнення Колесникова, перша наша велика перемога. Якби сьогодні нас не було в залі суду, то в справі Росохи прийняли б таке ж рішення, як і по Різаку. Це є свідченням того, що в нашій державі судді починають хоч частково поважати Конституцію. У нас попереду надзвичайно велика робота — вибори. Нам потрібно виграти в цих виборах. Люди, які стояли на Майдані, усвідомлюють, що їх обдурили. Те, що зараз відбувається, у т.ч. і різке зростання цін, яке випереджає заробітну плату, вдарить жорстко по представниках діючої влади, яка це робить. Ми не в опозиції до народу, і головне наше завдання — зобов’язати нову владу виконати всі свої передвиборчі обіцянки. Тільки разом ми цього доб’ємося і разом ми переможемо.
Ігор Шурма, народний депутат України:
— Вітаю всіх вас з 9-ою річницею створення Закарпатської обласної організації СДПУ(О). 9 років — це досить великий період. За цей час були такі, що пішли з її рядів, були такі, що визнали її, а залишилися лише ті, які вірять в ідею. Дякую тим, хто сьогодні виявив партійну солідарність, і всі ми нардепи і прості партійці не опустили очі, а з гордо піднятою головою прийшли до суду. З двох засідань по справах Різака і Росохи у першому відбулася повна реалізація планів тих людей, які називаються замовниками. У них одна мета — затулити рота есдекам і знищити партію. Ці люди хочуть за будь-яку ціну позбутися опозиції. Наш колега буде утримуватися під вартою до 12 вересня. Ми ж будемо продовжувати акції протесту до з вимогою звільнити Івана Різака і змінити запобіжний захід.
По Розсосі суд змінив запобіжний захід і вирішив його випустити під заставу. Найближчими днями Іван Росоха може спокійно прийти у партійний офіс. Хочу всім побажати стійкості духу, а в переддень парламентських виборів сказати таке: зрозумійте одне, що це є наша спільна перемога. Той, хто мовчить, хто ховає очі, той, хто нишком ховається, приречений на поразку. Соціал-демократи Закарпаття завжди мали свою позицію, тож дотримуйтеся її. Вітаю Вас із святом і доброго Вам настрою.
Володимир Великочий секретар Івано-Франківського обласного комітету СДПУ(О):
— Шановні однопартійці! Дозвольте привітати Вас від імені соціал-демократів Івано-Франківщини на Вашій закарпатській землі. Ми їхали із заступником до Ужгорода з надією, що тут нарешті дотримаються закону і запанує правда. Але Апеляційний суд виявився таким, що не здатний приймати самостійні рішення.
Хід слідства і його розгляд в апеляційному суді дає підстави стверджувати про абсолютне політичне замовлення з боку влади, яка використовує судову гілку для того, щоб звести рахунки з Соціал-демократичною партією України (об’єднаною) та її лідером в Закарпатті Іваном Різаком. Захисником і самим підозрюваним було доведено, що з його боку не було вжито ніяких злочинних дій, які б дали підставу обрати судом такий запобіжний захід як взяття під варту на строк до 4 місяців. Більше того, ніколи не ухилявся від слідчих, постійно з’являвся на допит до прокуратури. У тому, що це є політичне замовлення, мета якого скомпрометувати власне Івана Різака і СДПУ(О), в мене особисто сумнівів не має.
У 2002 р. напередодні виборів до Верховної Ради у нашому виборчому окрузі було підступно вбито секретаря Івано-Франківського обкому СДПУ(О) Миколу Шкрібляка, у котрого опонентом був нинішній міністр юстиції без диплому доктора права Роман Зварич. Навіть тоді й тепер теж на Івано-Франківщині назвати себе соціал-демократом уже є подвигом. Отут сьогодні я Вас хочу назвати героями, Ви проявили свою громадянську позицію і за це Вам великий уклін від Івано-Франківщини. Вірю в те, що ми переможемо, що ми вистоїмо. Адже не все йде так гладко, як обіцяли теперішні владні мужі на Майдані. Сьогодні бачимо, що корупція продовжується, що син Президента їздить на автомобілі вартістю понад 130 тис. євро, користується мобілкою вартістю понад 43 тис. євро. Ганьба таким людям. Ми відстоюємо і будемо відстоювати інтереси простого трудівника.
Олексій Фозекош, секретар Мукачівського міського комітету СДПУ(О):
— Хочу сказати одне, що сьогоднішнє рішення суду говорить про те, що влада нас боїться. Вона використовує правоохоронні органи, судову гілку як інструмент тактичного тиску. Після вказаного судового рішення мені як юристу стало зрозуміло одне: справи Різака і Росохи — це політичне замовлення. Це говорить лише про те, що риба починає гнити з голови, тобто державна влада на Україні, яка проіснувала півроку і, крім того, є незаконною (тому що рішення Верховного Суду, після котрого Ющенко став Президентом, є незаконним, це зрозуміло будь-якому юристу), вже починає агонізувати. Влада у своєму спасінні бачить два шляхи — відміна політичної реформи і переслідування своїх політичних опонентів. Не вийде. Різак, Колесников, Кушнарьов — вся ця палітра лусне. Незабаром самі замовники будуть нести відповідальність за незаконне порушення кримінальних справ та вироки судів. Але головне, що я побачив — що Іван Різак та Іван Росоха — це бійці, політичні лідери, які здатні повести закарпатську обласну організацію до перемоги на виборах.
Володимир Висоцький, секретар Севастопольського міського комітету СДПУ(О):
— Події, що сьогодні відбулися в Ужгороді, я, мабуть, буду оцінювати скоріше не як однопартієць, секретар міськкому, а скоріше як юрист, адвокат.
Насамперед, те, що стосується справи І.Різака. Якщо до цього ще якісь сумніви були, то сьогодні вони розвіялися повністю. Це — замовлення. І в цій ситуації має місце реалізація цього замовлення, і, безперечно, воно виходить від влади.
Мені як адвокату повністю зрозумілі дії суду. Не могло бути іншого рішення, бо судді керуються насамперед не Конституцією, котра, як звучало сьогодні у залі суду, вкрадена, і взагалі відсутня і не діє нині. Судді не звертали увагу на те, що порушується кримінальне чи кримінально-процесуальне законодавство, а виходили напевне із боязні, яку нова влада останнім часом намагається штучно створити не тільки у пересічних громадян. Тому не варто було очікувати на об’єктивне рішення суду. Ми люди прагматичні, ми це розуміли. Однак бойовий дух, який сьогодні продемонструвала Закарпатська обласна організація СДПУ(О), говорить про те, що недалекий той час, коли Іван Михайлович буде поряд з нами.
Я повністю можу підтримати свого колегу, який здійснював сьогодні захист І.Різака, що в справі допущено не тільки промахи. Там повний правовий «безпредєл».
Я прочитав декілька постанов про порушення кримінальної справи. Щиро кажучи, кожне з них викликає масу запитань, бо в кожній справі порушено процесуальні норми. Взяти хоча б т.зв. заключення експертів Львівської психіатричної лікарні. Не хотів би їх ображати в цій ситуації, але група, яка проводила дослідження, наперед порушуючи закон про експертизу, порушуючи інструкцію про порядок проведення тих чи інших експертних дій, взяла на себе хоробрість відповідати на правові питання, які не входять в їх компетенцію. Цим самим вони дали можливість слідству спекулювати на висновках експертизи. Слідчий поставив перед експертами питання, чи є причинний зв’язок між діями Різака і смертю Сливки, тобто питання, на яке сам повинен був відповісти. І відповідь знайшлася швидко. Вона, звісно, була ствердною. По-друге, експертизу взяли до уваги, хоча мій колега, адвокат Івана Різака, наполягав на проведенні повторної експертизи, адже мова йде про проведення дуже складної посмертно-психологічної експертизи. Як спеціаліст можу сказати, що в Україні є єдина установа, де можлива така експертиза — Київський центр судово-психіатричної експертизи. На проведенні експертизи саме в цьому центрі наполягали захисники. Однак назустріч ніхто не йде. Тут працюють високого рівня фахівці, котрі у повній мірі відповідають за свої дії і рішення.
Експертиза — це лише одна з ланок тих правопорушень, які у цих справах простежуються. Відзначив би ще і той факт, що на судовому засіданні прокурор, нехтуючи кримінально-процесуальним правом, давав у своєму виступі оцінку доказам. І найголовніше: норма права твердить, що потрібно брати до уваги при виборі запобіжного заходу важкість заподіяного. Це дає слідчим, які вчасно переорієнтувалися на помаранчеву владу, висмоктувати обвинувачення прямо з пальця і пред’являти найтяжчі звинувачення, щоб здійснити арешт.
Незважаючи на все це, я задоволений настроєм Івана Михайловича, бачу, що його не зломили, сподобався бойовий дух адвокатів. Не так вже й далеко 12 вересня і сподіваюся, що все ще повернеться в законне русло і справедливість восторжествує не лише в справі Колесникова, а й тут. Тут чітко видно сценарій. У Києві о 10 год. Апеляційний суд розглядає справу Колесникова і в ті ж 10 год. в Ужгороді Апеляційний суд розглядає справу Різака. Чому?
І саме, тоді, коли вже розглядалася справа іншого нашого однопартійця Івана Росохи, суд прийняв абсолютно вірне правове рішення — звільнити його під заставу. У загальному абсолютно повністю підтримую своїх американських колег, котрі на прес-конференції відмітили, що в будь-якій іншій країні діють норми, які б давним-давно забезпечили свободу не лише Колесникову, а і всім іншим репресованим, а репресії взагалі не мали б місця. Але, на жаль, цього поки що не відбувається в Україні, де Конституція і правові норми повинні були б захищати людей...
Василь Напуда, секретар Мукачівського районного комітету СДПУ(О):
— Ми всі солідарні з Вами та усіма репресованими колегами в Україні. Цей день показав, що соціал-демократія невмируща, вона жива і буде жити. Символічним для Президента було сходження на Говерлу, коли він отримав останнє попередження від вищих сил. А нашим колегам, які зараз за гратами, бажаю стійкості. Ми вимагатимемо їх звільнення і будемо солідарні з ними.
Володимир Воюш, народний депутат України:
— Від імені кримських соціал-демократів вітаю Вашу обласну організацію з 9-ою річницею. Бажаю Вам стійкості та мужності, яка у Вас є і яку Ви сьогодні продемонстрували в залі суду. Кримські соціал-демократи завжди будуть з Вами в цій боротьбі.
Хочу сказати, що сьогодні в черговий раз підтвердилося те, що суд виконує певні замовлення. Суд сьогодні знову не дослухався аргументованих заяв як Івана Різака, так і його адвоката, досить аргументованого, проти якого не було навіть що й протиставити з боку обвинувачення, а залишив в силі рішення попереднього суду про утримання підозрюваного під вартою строком на 4 місяці. Це зрозуміло, що суд діє за вказівкою. У той же час рішення щодо Івана Росохи ми сприйняли із задоволенням. Ми побачили, що судді злякалися, злякалися того, що в Києві прийняли рішення про звільнення з-під варти Колесникова. Судді, на мою думку, злякалися відповідальності. Їм стало чітко зрозуміло, що колись за свої вчинки доведеться відповідати. Звісно, можна було прийняти і інше рішення відносно величини завдатку, але тим не менш, це рішення показало, що суд вже пішов на поступки.
Протягом всіх цих днів, відколи затримали Івана Різака, ми постійно проводили акції протесту в Криму, подібні заходи були і по всій країні. Вся Україна знала про те, що бойові загони соціал-демократів своїх на самоті не залишать. Те, що сьогодні ми отримали невелику перемогу, те, що нашого колегу в найближчі дні звільнять під заставу, свідчить про те, що влада зрозуміла, що з цими людьми потрібно рахуватися і законів потрібно дотримуватися. Люди вже бачать, що обіцянки Ющенка і компанії виявилися брехнею, тому, що замість обіцяних благ та підвищення рівня життя насправді маємо зниження його рівня. Підвищується інфляція, вже перераховують по-новому пенсію (у людей скорочують пенсію замість підвищення). А це говорить про одне — в бюджеті нема грошей. Тому ми повинні пояснити людям, що їх вибір цієї влади був помилковим і вони мають розуміти, де порожні слова, а де конкретні дії.
Григорій Калетник, народний депутат України:
— Сьогодні, послухавши справу по Івану Різаку, послухавши висновки працівників прокуратури, зрозумів, що це надумана і сфальсифікована справа. Це суто політичне замовлення нової влади.
Щодо справи Росохи, то, на мій погляд, це взагалі якийсь прецедент у кримінальному кодексі. Бо я ніде не читав, не чув, щоб людина сама на себе подавала до суду, бо сама в себе взяла гроші. Ідеться не про шкоду, нанесену державі, не про нецільове використання державних коштів, на сторожі чого і повинні стояти влада і правоохоронні органи, а йдеться про кошти, витрачені засновниками фонду. Вони їх потратили, як це дозволяє законодавство і статут, на свій розсуд. Тому ця справа прозвучала для мене як бренд нової влади.
Вадим Місюра, народний депутат України:
— Нещодавно ми разом з Нестором Шуфричем брали участь у мітингу у Вінниці, де захищали нашого колегу Миколу Дмитренка. Те, що сьогодні відбувається в країні з політичними репресованими — це не по Божому велінню. Той, хто сьогодні гадає, що він Бог, дуже помиляється, він всього-на-всього Президент. А люди, котрі знаходяться біля нього — це не ангели і навіть не чорти, а прості смертні, які називаються чиновниками і вони нестимуть відповідальність за свої дії.
Особисто я 4 роки знаходився в опозиції, і найстрашніше, що тоді, коли ми брали участь в акції «Україна без Кучми», нас давили ті самі люди, які сьогодні при владі називають себе демократами. Таким чином, а в Закарпатті це яскраво видно, зміни влади не вийшло. Які обіцянки вони можуть виконати? Та ніякі, тому що вони ніколи й нічого не хотіли виконувати.
Що ми можемо з Вами зробити? Влада такими діями хоче залякати простих партійців і показати, що може поставити нас на коліна. Я Вам скажу як людина, яка була багато років в опозиції. Нема чого боятися, тому що втрачати нема чого. У нас усіх є сім’ї і діти, тож вони розраховують, що коли до нас приходять вночі з автоматами і в шоломах, то ми заради дітей замовчимо.
Ми не повинні здаватися і думати тільки про себе, треба пам’ятати і про свого товариша, про якого ніхто інший не заступиться, лише ти. Тож прохання до Закарпатської обласної організації: працюйте так, як Ви б працювали, коли Іван Різак був би на волі, працюйте так, як ніби ми були б при владі. А ми при владі, тому що нас підтримують люди. А ті чиновники, які на певний час вирішили зайнятися беспредєлом, повинні розуміти, що немає нічого вічного. Тому Вас прошу — не бійтеся! Ми не одні, нас багато.
|
