Rated by MyTOP
Антология политических репрессий - Нарушение прав человека в Украине

Версия для печати

Олександр Кондратьев: "Відбувається неприхований тиск із боку органів слідства, щоб отримати показання свідків, які мене "викривають"

Закон і бізнес (30.07-05.08.05),

03.08.05

О.Кондратьев: "Тенденційність факту порушення кримінальної справи є очевидною і свідчить тільки про одне — бажання втягнути суддів у політичну боротьбу на майбутніх парламентських виборах".

Як уже повідомляв "ЗіБ", Генпрокуратура поширила заяву про те, що судові рішення про зняття судимостей з екс-прем`єра Віктора Януковича було сфальсифіковано. Порушено кримінальну справу за фактом підробки документів про зняття судимостей з екс-прем`єра. І всі нитки ведуть, природно, в Донецький обласний суд, де й приймалися ці постанови. Про те, як просувається слідство, "ЗіБ" поцікавився в голови Апеляційного суду Донецької області Олександра Кондратьєва.

— Олександре Васильовичу, що вам відомо про порушення кримінальної справи, в суді вже проводилися які-небудь слідчі дії?

— Так, дійсно, 11 липня в ЗМІ з`явилася інформація про те, що прокуратурою Донецької області порушено кримінальну справу за фактом фальсифікації посадовими особами Апеляційного суду Донецької області двох постанов президії Донецького обласного суду від 27.12.78, якими Віктора Януковича було реабілітовано. Про це ж говорилося і на прес-конференції прокурора Донецької області Олексія Баганця.

Згідно з даними наряду постанови президії обласного суду за 1978 рік, що зберігався в Державному архіві Донецької області, Януковича В.Ф. було засуджено народним судом м.Єнакієвого 15.12.67 за ч.2 ст.141 КК до3 років позбавлення волі і 8.06.70 за ст.102 КК до 2 років позбавлення волі. Як я вже сказав, постановами президії Донецького обласного суду від 27.12.78 обидва вироки скасовано, а провадження у справі припинено за відсутністю складу злочину.

Тенденційність факту порушення кримінальної справи є очевидною і свідчить тільки про одне — бажання втягнути суддів у політичну боротьбу на майбутніх парламентських виборах.

Так, прокурор Донецької області, заявляючи про порушення кримінальної справи, сказав, що постанову "виготовлено" не раніше ніж 2002 року. Разом з тим, наскільки мені відомо, у зверненні народного депутата В.Мойсика (а саме воно було приводом для порушення справи), прямо зазначено, що ця фальсифікація відбувалася в 2002—2004 роках, тобто завдання органам прокуратури було поставлено із самого початку.

Я працюю головою апеляційного суду з 1997 року, Янукович — головою Донецької обласної держадміністрації — з 1996 року, але чомусь від початку питання про "фальсифікацію" прив`язане до 2002—2004 років.

— На вашу думку, в прокуратури не було підстав для порушення справи?

— Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону кримінальну справу може бути порушено за наявності приводів і підстав. Привід — це звернення народного депутата, а підставою закон визначає достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.

У цьому випадку прокурору достатньо думки експертів-криміналістів про підробку документа. Хоча навіть якщо такий висновок і буде отримано, він ітиме врозріз зі свідченнями екс-голови Верховного Суду Віталія Бойка й судді обласного суду у відставці Хованського про те, що вони розглядали ці справи, ставили свої підписи й підтверджують факт peaбілітації В.Януковича.

За таких обставин стверджувати про наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи в прокурора Донецької області не було.

Частина 2 ст.366 КК передбачає кримінальну відповідальність за службову підробку, що спричинила тяжкі наслідки. Навіть якщо вірити прокурору, то які тяжкі наслідки він має на увазі? Виявляється, що для прокурора Донецької області обрання Президентом В.А.Ющенка — "тяжкі наслідки". Чи, навпаки, поразка Януковича на виборах? Мені як юристу це не дуже зрозуміло.

Згідно зі ст. 103 Конституції і ст.9 закону "Про вибори Президента України" кандидатом на посаду Президента не може бути висунуто особу, яка має судимість за скоєння навмисного злочину, якщо цю судимість не погашено й не знято в установленому законом порядку. За чинним раніше законодавством термін погашення судимостей В.Януковича становив три роки і, отже, до 1976 року вони були цілком погашені. Але 18 липня 1973 року ці судимості було достроково знято з Януковича. Отже, перешкод для висунення на посаду Президента у В.Януковича не було.

Перед виборчою кампанією фактами реабілітації Януковича цікавився народний депутат Григорій Омельченко. В процесі листування з ним і з його подачі було встановлено статдані за 1978 рік про роботу обласного суду. У звіті за цей рік зазначено, що в 1978 році обласним судом дійсно припинено дві кримінальні справи за відсутністю складу злочину. З позиції прокурора області потрібно говорити і про підробку статзвітності, що зберігалася в Міністерстві юстиції.

Більше того, наскільки мені відомо, В.Януковича знали в Єнакієвому, Донецьку і Києві, містах, де він жив, як великого промисловця, члена КПРС, голову Донецької обладміністрації і, нарешті, Прем`єр-міністра. Яка розсудлива людина може собі уявити можливість перебування Януковича на всіх цих посадах і в лавах КПРС із двома судимостями та без реабілітації?

— Чи не пов`язуєте ви цю кримінальну справу з якимись конфліктами з прокуратурою?

— Ні, проблема дещо в іншій площині, а мотиви порушення кримінальної справи більш прозаїчні, ніж їх хочуть подати.

Читачі "ЗіБ", напевно, пам`ятають моє інтерв`ю про те, що в лютому—березні 2004 року голова Державної судової адміністрації Володимир Карабань сфальсифікував подання Президента про призначення 6 голів судів Донецької області. Після звернення у різноманітні інстанції на цей факт відреагували шановані в нашій державі народні депутати, зокрема, Леонід Черновецький і Володимир Стретович. Вони звернулися до Генерального прокурора з тим, що під час призначення 6 голів судів Донецької області відбувалася фальсифікація. Як проводилася перевірка цих звернень, можна тільки здогадуватися, але методи її проведення й методи перевірок у цьому випадку дуже відрізняються.

Наприкінці червня на засіданні Ради суддів України було оголошено, що В.Карабань подав заяву про відставку. Я вважаю, що підстав для подання заяви про відставку в нього не було, крім як боязнь відповідати за свої дії перед державою за службову підробку. А фактичним винуватцем, як він, напевно, вважає, є я. В будь-якому разі з моменту публікації в "ЗіБ" до мене не надходило від нього ніяких претензій. Але проте відразу ж після цього прийшло подання від народного депутата Мойсика з приводу перевірки фактів фальсифікації реабілітації Януковича.

Мені не хочеться після подій, які розгортаються, що-небудь приховувати. Уся справа в тому, що подання на ім`я Президента з приводу призначення на посади голів судів згідно з ч.5 ст.20 підписує Голова Верховного Суду. Керівництво Верховного Суду після опублікування факту фальсифікації з боку Карабаня зробило вигляд, що цей факт не належить до сфери їхніх інтересів. Далі в справу вступив нардеп В.Мойсик — це, на жаль, колишній суддя Верховного Суду. І в цьому я теж" вбачаю певний зв`язок, який доводить, що фактично мало місце замовлення на те, щоб мене втягнути в цю боротьбу з прокуратурою.

— У вас не склалися стосунки з Василем Тимофійовичем?

— Ті відносини, які останнім часом складаються в мене особисто з Головою Верховного Суду, виходять за межі загальноприйнятих норм і правил поведінки не тільки між суддями і суддівським співтовариством. Ми судді, а тому, як ніхто інший, повинні вислухати один одного. Я є головою апеляційного суду, але, на жаль, мої пояснення нікому не потрібні.

Наприклад, у червні я вніс подання у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності мого заступника у кримінальних справах Леоніда Ржановського. Справа в тому, що він у листопаді минулого року повернув у суди без виконання 250 заяв засуджених, які вимагали своєї участі під час розгляду їхніх скарг на вироки судів у апеляційній інстанції. Мене цей факт зацікавив, я провів перевірку, й виявилося, що зазначені 250 осіб узагалі не викликали на судове засідання в апеляцію.

Відповідно до вимог ст.358 засуджений, який тримається під вартою, підлягає обов`язковому виклику в апеляційний суд у тих випадках, коли від нього надійшло таке клопотання. Тобто тепер 250 рішень апеляційного суду підлягають скасуванню тільки з однієї підстави, що мій заступник виявив дуже грубу недбалість, яка завдала, напевно, істотної шкоди державі.

І що ви думаєте, ВКК не знайшла підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності й припинила провадження в справі. Ні за цим фактом, ні за фактом службової підробки керівництво Верховного Суду, на жаль, не вважало за потрібне розібратися по суті.

Наведу ще один факт. Незважаючи на те, що рішенням Ради суддів Донецької області В.Карабаню було відмовлено в поданні та даванні згоди на затвердження на посаду начальника територіального управління ДСА Назіра Бадахова, ця кандидатура все-таки пройшла узгодження в Раді суддів України і його затверджено на цю посаду.

— Як проводилася дослідча перевірка за вашою заявою про фальсифікацію указу Президента?

— У мене є тільки постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Бадахова. В ній зазначається, що органи слідства, прокуратура Донецької області, перевіряючи за завданням Генеральної прокуратури факти підробки документів з боку В.Карабаня і того, хто йому допомагав, установили, що в.о. начальника теруправління ДСА Бадахов нібито звертався з листом і рекомендував інших осіб просто в межах своєї компетенції. Мовляв, шкоди цим нікому заподіяно не було. Разом з тим під час підготовки указу Президента вивчаються особові справи суддів, у них беруть заяви про бажання працювати на посаді голови суду. Прокуратура чомусь забуває, що фактично цим указом було дискредитовано порядок призначення керівників судів і фактично Президент підписав указ, який не відповідає порядку призначення суддів на керівні посади.

Це свідчить, наскільки відрізняються методи, якими нині ведеться слідство. Ця різниця полягає в тому, що нині, хоча прокуратура оголосила на прес-конференції, що справу порушено за фактом, фактично відбувається прямий тиск для того, щоб вийти на, так би мовити, "керівника цих злочинних дій" — голову апеляційного суду, тобто мене.

— Чим це підтверджується?

— Нині ведеться слідство. Зробили обшуку моїх друзів, який санкціонував Печерський суд м. Києва. Мені просто цікаво, хто змінив підслідність розгляду цієї справи. На допитах їм прямо заявляють, що вони повинні дати показання проти О.Кондратьєва про те, що їм щось відомо про "фальсифікації". Допитуються співробітники апеляційного суду, яким також нав`язується думка про те, що О.Кондратьєв скоїв дану підробку, використавши якісь машинописні засоби, якийсь папір якоїсь давнини і т.д.

Відбувається неприхований тиск, і я та моя родина постійно відчуваємо за собою спостереження. Телефони моєї сім`ї прослуховуються. Тобто фактично відбувається тиск із боку органів слідства, щоб отримати показання свідків, які "викривають" голову апеляційного суду, зокрема мене, в скоєнні цього злочину. Я просто не бачу ніякого сенсу в тім, навіщо мені було підробляти ці документи, тим більше ті, які зберігаються в Держархіві, за наявності живих учасників судового розгляду з реабілітації В.Януковича.

Я не здивуюся, якщо незабаром мені доведеться піти на очну ставку з моїм заступником, який, думаю, буде викривати мене в чомусь, про що я не здогадуюся, оскільки його фактично взято під захист Верховним Судом.

— Ви особисто бачили оригінали рішень про зняття судимостей з В.Януковича, копії яких рік тому демонструвалися журналістам?

— Ні, не бачив. Ці оригінали завжди залишалися й зберігалися в матеріалах кримінальної справи. В наряді, який є в Держархіві і який я витребував, була копія, підписана не Віталієм Бойком під час його перебування головою Донецького обласного суду. Голова в ті часи підписував тільки перший екземпляр, а наступні екземпляри підписували судді, які доповідали цю справу на Президії. На жаль, за повідомленнями з Єнакіївського суду, ці справи не збереглися.

Я готував такі ж відповіді й народних депутатів, де зазначалося, що на той час діяла Інструкція із застосування переліку документальних матеріалів юстиції УРСР і його системи від 12.12.58 із зазначенням термінів зберігання матеріалів. Вона встановлювала, що постійному зберіганню підлягали кримінальні справи з обвинувальними вироками, в яких міра покарання застосовувалася на термін не більше ніж 3 роки, після закінчення цього терміну їх мали знищити.

— Чому не збереглися копії постанови та копії вироку?

— Я не можу дати відповідь на це запитання, оскільки в апеляційному суді я працюю з 1983 року, коли районні суди, і зокрема обласний суд, перебували в підпорядкуванні Міністерства юстиції і всю відповідальність за збереження справ, порядок передання і т.д. ніс не обласний суд, а управління юстиції на місцях і Міністерство юстиції.

Безпосередньо готував ці матеріали та доповідав на Президії суддя обласного суду, тепер він у відставці, Віктор Хованський, який проживає в Слов`янському районі. У 2002 році апеляційний суд виправдав Вередюка в справі про вбивство журналіста Александрова. Верховний Суд скасував цей вирок і направив справу на додаткове розслідування. Разом з тим, виправдовуючи Вередюка, апеляційний суд теж повернув справу на додаткове розслідування. Життя показало, що апеляційний суд мав рацію, але юридичні рогатки не дали змоги громадськості оцінити "об`єктивність слідства і відповідальність керівництва прокуратури. Тепер судимо дільничних інспекторів — "стрілочників".

— Чи є у вас припущення, чому Генпрокуратура раптом знову повернулася до цього питання?

— Я можу сказати однозначно — це було замовлення. І на мою думку, тут свою роль відіграли стосунки Голови Верховного Суду з Генеральним прокурором.

— Вам доводилося коли-небудь особисто спілкуватися з В.Януковичем?

— Після переїзду Януковича в Київ, мені не доводилося з ним спілкуватися. Із цього питання, знаю, з ним спілкувався В.Маляренко, зокрема і щодо забезпечення апеляційного суду.

Багато ЗМІ роблять недвозначні натяки нате, що нібито в мене "особливі стосунки" із головою Донецької ОДА В.Януковичем. Але я відверто заявляю, що ніколи "особливих стосунків" у мене з ним не було, про це знають усі чиновники Донецької області. Взяти хоча б той факт, що після від`їзду Януковича в Київ на посаду Прем`єр-міністра обласний і апеляційний суди опинилися в дуже тяжких умовах як фінансових, так і господарських. Якщо уявити собі, що 100 суддів працювали в 4 залах, у приміщенні, яке було побудовано в 1952 році для роботи всього 26 суддів... Якби в мене були такі прекрасні стосунки із головою ОДА В.Януковичем, напевно, я б знаходився в інших приміщеннях, вже точно не гірших, ніж ті, де розташована прокуратура Донецької області, котра невідомо якими шляхами забрала будинок в одного НДІ, чи податкова адміністрація і правоохоронні структури. Разом з тим будинки апеляційного суду і судів Донецької області, як показала перевірка 2003 року Верховного Суду, були просто в жахливому стані.

Дотепер у районних судах слухають справи в хатах, у якихось недобудованих квартирах, де немає жодними передбаченими санітарними нормами умов для перебування. І тільки завдяки втручанню Голови Верховного Суду В.Маляренка, який звертався до В.Януковича з цього приводу, було виділено приміщення і кошти на його ремонт для апеляційного суду, судова адміністрація фінансує будівництво нового приміщення апеляційного суду. Так що ні про який взаємозв`язок, дружні стосунки з Януковичем, як із Прем`єр-міністром чи як із головою обладміністрації мови бути не може.

— І все-таки, хто, по-вашому, найбільше зацікавлений у "розкручуванні" цієї кримінальної справи?

— Наскільки мені відомо, після "добровільної" відставки В.Карабаня з посади голови ДСАУ він готується стати суддею або Верховного, або Вищого господарського суду. І з метою реабілітації, так би мовити перед новою владою, було затіяно цю кримінальну справу. А також — з метою розрахуватися з основним, так би мовити, винуватцем своєї відставки з цієї посади. Інших підстав та інших причин для цього я не бачу.

У першому номері журналу "Судоустрій і судочинство в Україні" за 2005 рік надруковано такий епіграф до статті Голови Верховного Суду:

Всем, кто не знает, я скажу по чести:

Язык карают с головою вместе.

Сдержи язык свой, голову жалея,

Чем он смирнее, тем она целее.

Юсуф Баласагуні

Я все думаю, яка мета цього епіграфа, якщо стаття називається "Про рівень правосуддя у державі та повагу до суду".

старт

Бюллетень
СДПУ(О)

АРХИВ

2006
март
февраль
январь

2005
декабрь
ноябрь
октябрь
сентябрь
август
июль
июнь
май
апрель
март
февраль
январь

2004
декабрь

 
на стартовую     наверх