|
Версия для печати
Дилеми, звісно, кольору не мають. Однак, здається, протест територільної громади села Рукшин Хотинського району, спровокований зміщенням з посади директора місцевої школи, є саме "кольоровою" логікою нової влади. Тобто, абсурдною. Бо, по суті, буковинські чиновники, перейнялись ідеєю знешкодження посадовця лише тому, що він не просто керівник, а керівник справжній, авторитетний, з руками й ногами відданий справі служіння людям, улюбленій професії.
Тому місцевий народ горою стоїть за свого улюбленця Сергія Шишковського — молодого енергійного керівника загальноосвітнього закладу, появу якого в Рукшині кожна місцева сім`я вважає без перебільшення щасливою лотереєю для громади...
Шишковський прийшов в село з сусідніх Чипоносів, встигнувши збудувати там школу. Чотирьох років роботи на новому місці педагогу вистачило, щоб здійснити заповітну рукшинську мрію — розпочати спорудження нового навчального закладу, оскільки стара школа, де діти з чотирьох довколишніх сіл навчались у дві зміни і сиділи за партами впритул до класної дошки, була в аварійному стані, розміщувалась в пристосованому "попівському" приміщенні, датованому ще 1868 роком. Ініціатива Шишковського стала уособленням віри громади в можливість змінювати життя на краще, адже у1992 році в Рукшині вже були спроби вирішити проблему півторастолітньої давності, однак недобудовані стіни школи впали та розсипались під дією атмосферних перепадів і все поросло буряном . Ця ганьба муляла очі рукшинцям, поки новий директор не згуртував навколо себе людей, не впорядкував для стабільної роботи старе приміщення школи, а поруч на подив скептикам не розпочав будівництво нової — з великим спортивним залом, рекреаційними зонами та достатньою кількістю просторих класів.
Залучивши до справи народного депутата Леоніда Каденюка, Сергій Іванович суттєво зрушив справу з місця . Фінансові витрати взяло на себе міністерство транспорту. Швидко і якісно зводило нову школу Будівельне управління № 4 м. Івано_Франківськ Львівської залізниці. На 2005-ий було заплановано завершення новобудови. В Рукшині тим часом з’явився комп’ютерний клас, школярі почали отримувати перші місця навіть на всеукраїнських предметних олімпіадах, запрацювала художня та спортивна школи. Однак, згодом Укрзалізниця фінансування припинила.Тому вчителі, учні, батьки почали надсилати листи до народного обранця, який вже одного разу їм допоміг, з проханням посприяти у дофінансуванні об’єкта за рахунок державних вкладень.
Так в чому ж тут дилема , спитаєте ви?.. А в тому, що, як з`ясувалось, Сергій Шишковський є членом опозиційної партії СДПУ(О)... Схоже, що для влади, сформовсаної за принципами "помаранчевої революційності" це набагато серйозніша проблема, аніж добудови школи, бо громаді села як сніг на голову дісталась ще одна турбота, повязана із звільненням директора - есдека.
Рукшинці стіною стали на захист Сергія Івановича, якого "помаранчеві чиновники" звинувачують у агітації під час виборів за Віктора Януковича. Впродовж чотирьох останніх місяців громада тричі організовано збиралась, щоб висловити своє обурення з приводу цинічного тиску на людину, яку люблять і поважають односельчани. Вже й листи писали аж до Президента. "Вони мають зрозуміти , що не тільки директора кидають під ноги, а всіх наших людей"? — говорять рукшинці, обурюючись тим, що керівництво райдержадміністрації не йде на чесний і відкритий діалог з громадою. В батьківському комітеті школи батьки вважають, що справа Шишковського дуже нагадує 37-мий рік. Дійшло до того, що село зголосилось перекрити автомагістраль, не пустити дітей до школи, якщо з Шишковським розправляться новоявлені комісари. Загалом вся ця історія з брудним політичним присмакомі справді схожа на розправу, якщо згадати про атмосферу виборів.
"Після першого туру голосування,— розповідає Сергій Іванович,— пішли розмови, що я, ніби-то, намагався покінчити життя самогубством, що батько і дружина вішались... Перед третім туром — що я вже в психлікарню потрапив, що арештуавли мене в Хотині, а потім я перебував в Чернівцях... Не зважаючи на те, що я кожного дня був на робочому місці і всі мене бачили тут, а не в обласному центрі. Друзі, знайомі телефонували з усього району , та із-за кордону теж і питали, в чому справа, бо чутки ходять... А буквально 19 числа мене викликали в адміністрацію і запропонували написати заяву на звільнення . Я вважаю, що це є політичне замовлення і політичні переслідування".
З цією думкою важко не погодитись, бо рукшинці пам`ятають, як під час виборів Шишковський зробив публічне зауваження одному з заступників нинішнього голови облдержадміністрації на предмет порушення ним виборчого законодавства, оскільки авто майбутнього посадовця тоді, у день виборів, було рясно обклеєне агітацією за Ющенка. З цього приводу Сергію Івановичу керівництво району привселюдно пропонувало "поїхати в Чернівці та попросити пробачення" у обласного помаранчевого посадовця, який, здобувши керівне крайове красло, взявся, власне кажучи, за помсту.
Втім, на чиїсь примітивні чиновницькі амбіції уваги можна було б і не звертати, якби не відверте знущання над чесною людиною з боку "чесної влади" та очевидне розчарування людей в можливість мати над собою справедливих керманичів, не вражених революційною бацилою. Розчарування людей настільки глибоке, що вони відверто висловлюють небажання брати участь у наступних виборах до парламенту. І це не емоції, а факт. "Я так розумію, — говорить сільський голова Віктор Ступак,— ті, хто хоче щось в селі зробити, повинні працювати. А ті , що не хочуть — нехай спостерігають. Час покаже хто є хто..."
Багатозначність у висловлюванні сільського голови з приводу тиску влади на одного з найшанованіших членів територіальної громади сельчани розшифровують по своєму: якщо влада зможе звільнити директора, то вона розправиться i з кожним неугодним.
Чернівецький обласний комітет заявив про свій рішучий протест проти відвертого тиску на членів партії та лідерів СДПУ(о) в краї. Тому нікого не здивувала на останньому зібранні мешканців Рукшина присутність Марії Ковальової - заступника секретаря Хотинського райкому СДПУ(о), яка закликала до співпраці провладні політсили району: "Я закликаю до співпраці, не до ворожнечі, з якої почала нова влада.Давайте не будемо визначати хто до якої партії належить, бо в нас такого ніколи ні в районі, ні в краї ще не було... Хай краще адміністрація переймається тим , що потрібно зробити в районі і в краї, тим, чим повинна займатись влада. Проблем невирішених цілий ряд. І займатись політпереслідуваням сьогодні не варто. Прикладом слугує Рукшинська школа.Треба, передусім, зосередити увагу на створенні умов для дітей. А звільнення ми недопустимо..."
Сказано просто і твердо. З прозорою народною логікою. Але чи зрозуміла вона політичним дальтонікам?..
|
