|
Версия для печати
Підсумки двох судових засідань, які відбулися 7 липня, продемонстрували ще і ще раз: влада готова розчавити будь-яку законодавчу або моральну норму, якщо це дозволить зробити слабшими її політичних опонентів.
Одним рішенням Ужгородського міськрайонного суду продовжено термін утримання під вартою екс-губернатора Закарпаття, секретаря обкому СДПУ(О) Івана Різака ще на два місяці. Другим — також на два місяці заарештовано заступника секретаря обкому СДПУ(О), голову благодійного фонду «Відродження Закарпаття» Івана Росоху.
Недоцільність і надмірність визначення щодо І.Різака та І.Росохи запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою є очевидними. Ескалація політичних репресій в області, на жаль, не припиняється.
Коментуючи рішення Ужгородського міськрайонного суду про продовження терміну утримання І.Різака під вартою, його адвокат Василь Мокану, зокрема, сказав:
— Результат судового засідання, що відбулося 7 липня, був очікуваним. Оскільки, на мій погляд, немає зараз такого суду в Україні і таких аргументів, які б переконали суди, що нема підстав утримувати Івана Різака під вартою.
До тих обвинувачень, які були пред’явлені Різаку, як з’ясувалося через ЗМІ, додалася ще одна кримінальна справа за організацію масових безпорядків у Сваляві. Хоча ні постанови про порушення кримінальної справи по такому факту, ні пред’явлення у цьому обвинувачення І.Різаку не було. За весь час перебування І.Різака в слідчому ізоляторі не було проведено жодної слідчої дії. Мотивувальна частина складає десь 1/10 постанови.
Основна стратегія і тактика органів досудового слідства, на мою думку, є найперше така: затримати людей, які підпадають під статті Кримінального кодексу за вчинені злочини, якимось чином чи знайомі, чи мали певний контакт з колишнім головою ОДА Різаком, і показати їм батіг та пообіцяти, що у випадку, якщо дадуть свідчення проти Різака, вони отримають пряник — будуть звільнені від покарання повністю чи буде призначене покарання, пов’язане не з позбавленням волі.
Мета слідства вимальовується чітко — довести будь-якими шляхами, що була така собі демонічна велика група людей, на чолі якої був Різак. Одним словом, «навішати на нього всіх собак», зробити з нього в очах громадськості злочинця, показувати все так, що що би не трапилось, організатором буде, безумовно, І.Різак. Будуть усе прив’язувати до нього — як інформативно, так і по кримінальних справах. Однак хочу зазначити, що Іван Різак винним себе не визнає.
Небезпеку вбачаю у тому, що буде застосована така тактика (на це все вказує), що спочатку будуть розглянуті справи усіх тих людей, які дають проти Різака показання, а розгляд і направлення його справи до суду затягуватиметься. У випадку, якщо слідство отримає свідчення проти Різака — зафіксувати їх і почекати, поки їх вироки набудуть законної сили. Може бути і така тактика. Але це все моє припущення. Як будуть справу розглядати, побачимо.
Зараз я готую скаргу до Апеляційного суду. Хочу підкреслити, що налаштований на боротьбу до перемоги, але реальність мені підказує на 100%, що скарга буде відхилена. На жаль, наші суди не відповідають на аргументи захисту. Той факт, що суд не змінив запобіжний засіб для Івана Різака, зайвий раз підтверджує, що у цій справі більше політики, ніж права.
Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова під час своєї прес-конференції також підкреслила, що у випадку із арештом Івана Різака мають місце серйозні порушення прав людини. Влада, правда, не реагує на подібні твердження. Революційна доцільність стала нині «конституцією» для можновладців. Вони демонстративно ігнорують закони, граються «мускулами» політичного всесилля і безпредєлу. На що розраховує влада? Не на народну прихильність — це точно. Скоріш, на народний страх. Очевидно, напередодні виборів це для неї дуже важливо. Тим більше, що в інших сферах суспільного життя вона себе не надто проявляє. Такими «дрібницями», як економіка, добробут чи, тим паче, соціальний захист, влада не переймається. На вістрі її діяльності — справи куди більш гучніші і резонансніші.
Складається враження, що перед правоохоронними органами влада поставила архіважливе завдання — до початку виборчої кампанії «вивести з гри» секретаря Закарпатського обласного комітету СДПУ(О) і в такий спосіб «заморозити» діяльність самої парторганізації. Навряд чи це вийде, але правоохоронці стараються. Інколи — аж занадто.
Інформуючи ЗМІ про рішення Ужгородського міськрайонного суду від 7 липня, прес-секретар закарпатського прокурора чомусь повідомила, що екс-губернатору Закарпаття Івану Різаку продовжено термін утримання під вартою ще... на 4 місяці, і в Ужгородському СІЗО він утримуватиметься до 7 листопада. Інформацію розповсюдили. Натомість, в Ужгородському міськрайонному суді сказали, що рішенням суду термін утримання І.Різака продовжено на 2 місяці, тобто до 7 вересня.
Ми передзвонили в прокуратуру і поцікавилися, чому у повідомленнях цього відомства фігурує інший термін? Відповісти на просте питання прес-секретар так і не спромоглася: вона довго зачитувала витяги із КПК і припускала, що її могли неправильно зрозуміти. Тим не менш, до сьогодні так і не спростувала свої слова. У «народ» пішла страшилка про чотири місяці арешту, і влада резонно розраховує, що народ її проковтне. Тим більше, що «знайшлася» ще одна «підстава» для утримання Різака в буцегарні чим довше.
За інформацією тієї ж прокуратури, екс-губернатора Закарпаття звинувачують ще і в організації масових заворушень. Помиляється той, хто думає, що йдеться про «заворушення» мас навколо програми газифікації населених пунктів, яка при Різакові нарешті почала реалізовуватися, чи будівництва нових освітянських закладів. Мова про минулорічне побоїще в Сваляві між заїжджими молодиками, котрі привезли закарпатцям «благу вість» про Ющенка, та місцевими «агітаторами» із бригади одного з помічників народного депутата України Кеменяша. До чого тут Різак, збагнути дуже важко. Правда, тодішня опозиція з надривом у голосі кричала про те, що «свавільна закарпатська міліція перешкоджала агітаційній діяльності прихильників Ющенка», звісно, за вказівкою губернатора.
До речі, міліція, яка припинила «чисто» чоловічі розборки, розслідувала інцидент, і у порушеній нею справі йшлося тільки про «хуліганські дії», які за більш ніж півроку перекваліфікувалися в «масові заворушення». Хіба це нормально? Хіба не викликають занепокоєння дії влади, яка, аби тільки розправитися з сильним Різаком, вдається до безглуздих кроків? Тільки подумайте, скільки ще і яких справ можна «повісити» на Різака, якщо підійти до них по-безпредєльному творчо?!
Увірувавши в свою безкарність, прокуратура видає «на-гора» надумані кримінальні справи, міліція зухвало затримує «винних», а судді цинічно ухвалюють завідомо неправосудні судові рішення, постановляють завідомо неправосудні вироки по кримінальних справах.
Разом з тим, пересічні громадяни, тобто ми з Вами, втратили можливість судового захисту своїх конституційних прав і свобод. До якого, скажіть, суду зараз можна звернутися, аби бути впевненим, що правосуддя таки восторжествує?
***
Днями було арештовано секретаря Вінницького обкому СДПУ(О) Миколу Дмитренка. Голова партії Віктор Медведчук зауважив, що ця подія продовжила закономірність, яка почала проявлятися від дня затримання під надуманим приводом Івана Різака.
«Маємо вже десятки арештованих людей, єдиним злочином котрих є партійна приналежність», — з прикрістю підсумував В.Медведчук.
|
