|
Версия для печати
Неупереджений, повний і всебічний правовий аналіз свідчить, що "оновленими" органами державної влади і окремими державниками не в повній мірі дотримується конституційний принцип верховенства права, а норми Конституції України не стали для державників нормами прямої дії, на підставі яких кожному громадянинові гарантується звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод громадянина і людини...
Вельмишановний пане Президенте України!
Історичні і, водночас, трагічні події, що пережила разом з Вами моя рідна Україна під час останніх президентських виборів, переконливо засвідчили, що тверда, стабільна державна влада завжди тримається на повазі до закону.
Влада, яка має намір стати справедливою і ефективною, як в самій країні, так і у зовнішніх відносинах, не має права на неповагу та поверхнє ставлення до Конституції та закону. Адже, державна влада, яка не поважає закон - не може вимагати цього від своїх громадян, свого народу, який дарував їй право керувати суспільством. SED LEX DURA LEX, справедливо вважали древні римляни і історія людства засвідчила категоричну правоту цього: "Суровий Закон, але Законі"
Беззаперечне і точне дотримання Конституції і законів органами влади - є повсякденною нормою життя кожної дійсно демократичної країни Європи.
Український народ під час помаранчевої революції на "власній шкурі" переконався, що вибірковість в застосуванні закону, намагання поширювально тлумачити його на свою користь, недотримання принципу рівнообов`язковості вимог закону для кожного без будь-яких виключень, а також відсутність "диктатури закону", тобто недотримання конституційного принципу верховенства права, здатне розколоти націю навпіл, загрожувати громадянською війною та втратою країною державності взагалі.
На превеликий жаль, той власний трагічний досвід, на мою думку, не пішов на користь новій владі і новообраному Президентові України.
Неупереджений, повний і всебічний правовий аналіз свідчить, що "оновленими" органами державної влади і окремими державниками не в повній мірі дотримується конституційний принцип верховенства права, а норми Конституції України не стали для державників нормами прямої дії, на підставі яких кожному громадянинові гарантується звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод громадянина і людини...
В державі виникла, тривалий час існує і, на жаль, поглиблюється жорстка конституційна криза, що полягає в значній неузгодженості чинного законодавства Основному Законові, вибірковістю в застосуванні закону органами державної влади та не рівнообов`язковістю вимог закону для кожного. В країні превуалює горезвісно відомий принцип "політичної доцільності".
Ніяких дійових, передбачених Конституцією і законами України, заходів для подолання цієї кризи Вами, як Президентом і гарантом додержання Конституції України, прав і свобод громадянина і людини, а також Урядом України, не вживається, а направлені Вам звернення - блокуються другорядними виконавцями Секретаріату і ігноруються...
Незважаючи на втрату прокуратурою України ще 12.07.2001 року функцій досудового слідства, "охороняємий" Вами особисто Генеральний прокурор України пан ПІСКУН продовжує всупереч Конституції та чинного Закону України "Про прокуратуру", ці функції виконувати, незаконно притягаючи громадян до кримінальної відповідальності, затримуючи і арештовуючи будь-кого на свій розсуд. Повністю підкорилася цьому знахабнілому Генеральному прокуророві і судова влада...
До якого суду в цій країні я мушу звернутися за захистом своїх прав, пане Президенте України?! Чи не Ви про це волали під час революції?
СУКУПНІСТЬ ВИКЛАДЕНОГО МНОЮ У ЧИСЕЛЬНИХ ВІДКРИТИХ ЛИСТАХ НА ВАШЕ ІМ`Я, ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ України, дозволяє мені, як українському правозахиснику, колишньому військовому прокурору найбільшого в СРСР Забайкальського військового округу, переконливо і доказово стверджувати про наступне:
За часів президентства пана КУЧМИ в Україні була створена не демократична, а тотально корумпована каральна не тільки судова система, а взагалі вся, так звана, "правоохоронна система".
Ця система була повністю підпорядкована колишньому Президентові і його Адміністрації на чолі з паном МЕДВЕДЧУКОМ (САЦЮК, БІЛОКОНЬ, БОЙКО, МАЛЯРЕНКО, СЕЛІВОН). Така корумпована правоохоронна система використовувалась ними та "іже з ними", для незаконного просування і захисту своїх "бізнес-інтересів", в тому числі: незаконної приватизації, усунення конкурентів, ніщивного пограбування України та крадіжок народного майна, природних ресурсів, тощо...
Новообраний Президент України і очолювана ним нова, декларативно чесна влада, не мають ніби-то відношення до створення і становлення такої тотально корумпованої правоохоронної системи, але, на превеликий жаль, досі в повній мірі використовують "можливості" цієї спаплюженої правоохоронної системі. Перш за все йдеться про судову гілку влади, представники якої, увіровавши в свою безпокаранність, зухвало і цинічно ухвалюють завідомо неправосудні судові рішення, постановлюють завідомо неправосудні вироки по кримінальним справам.
Разом з тим, пересічні громадяни, тобто весь народ України, втратив можливість для судового захисту своїх конституційних прав і свобод, інших цивільних, майнових, якщо хочете - моральних прав.
Громадяни України не захищені навіть від злочинних дій розбійників і вбивць!!! І про це свідчить не тільки справа про вбивство журналіста Г. ГОНГАДЗЕ!
Так, 13 березня 2004 року, слава Богу, нині живий син ІСКРИЦЬКИЙ С.О. і його, на жаль, загибла мати - Антоніна Миколаївна, мешканці міста Хмельницького, зазнали розбійного нападу із застосуванням вогнепальної зброї, внаслідок чого жінка загинула, а її син лишився живим лише завдяки тому, що нападників підвела зброя - заклинило гільзу після рокового пострілу...
За скоєння цього злочину, зрештою, були затримані двоє злочинців, жителі того ж міста, які згодом предстали перед "праведним" Хмельницьким міськрайсудом.
Але, цей "праведний суд", незважаючи на наявність в матеріалах справи чисельних зізнань підсудних, написаних ними власноруч, показань допитаного в судовому засіданні прокурора міста, наявність матеріальних доказів, тощо, на підставі суперечливих і спростованих в судовому ж засіданні показань "лжесвідків", виносить відносно цих вбивць виправдовувальний вирок та звільняє їх з-під варти!
До якого суду в цій країні мають звернутися потерпілі?`
Особливо небезпечно те, що правовий нігілізм та неповага до Конституції і законів України має місце бути напередодні наступних виборів 2006 року до національного парламенту.
При цьому, майже в повному складі залишена Центральна виборча комісія, більшість членів якої, в тому числі її новий голова пан Я, Давидовим та його заступник пані М. СТАВНІЧУК, повністю спаплюжили свою честь, гідність та ділову репутацію, але вимолили у переможців президентських виборів право залишатися на своїх посадах.
Разом з тим, навіть якщо ці члени ЦВК не допускали навмисних порушень виборчого законодавства, в їх незаконних діях, у складі Комісії, вбачаються ознаки злочинної службової недбалості та неналежного виконання покладених на них обов`язків, які спричинили особливо тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди в особливо великих розмірах - більш ніж 300 млн. грн.
Вина цих осіб, на мою думку, полягає в наступному:
1. В недосконалому володінні (знанні) Конституцією та Законами України "Про центральну виборчу комісію" і "Про вибори Президента України", оскільки вони не виконали при підготовці та під час виборів вимоги цих законів, а саме:
не забезпечили дотримання передбачених Конституцією України принципів і засад виборчого процесу на виборах Президента України і реалізацію та захист виборчих прав громадян;
своєчасно не підготували пропозиції щодо вдосконалення закону з питань проведення виборів Президента України та не внесли їх на розгляд Верховної Ради;
не здійснювали належним чином контроль за додержанням виборчого законодавства усіма територіальними та дільничними виборчими комісіями, а також кандидатами на пост Президента України;
не прийняли всіх необхідних, обов`язкових для застосування виборчими комісіями роз`яснень з питань виконання виборчого закону.
2. В маніпулюванні громадською думкою під час виборів і навмисним, завідомо брехливим застереженням про неможливість оскарження встановлених ЦВК результатів голосування. Вся Україна пам`ятає чисельні телевиступи ДАВИДОВИЧА і СТАВНІЙЧУК, під час яких вони неодноразово і категорично стверджували, що результати виборів, встановлені ними, тобто ЦВК, оскаржити в суді неможливо. (Цей факт повністю доводить факт співпраці ДАВИДОВИЧА і СТАВНІЙЧУК з бувшою злочинною владою, а також перебування ними у змові з іншими особами з метою фальсифікації результатів виборів).
3. В келійності і непрозорості роботи Комісії, а також - у безпринципності і залежності (якщо - не змові з ним) від головного злочинця - бувшого Голови ЦВК пана КІВАЛОВА, який схилив усіх членів ЦВК до винесення завідомо незаконного рішення по результатам голосування другого туру виборів, фактично вступивши з ними у змову... Адже не може чесна, віддана своїй країні і власному народу людина, під будь-яким тиском, поступитися своїми принципами і совістю, або торгувати ними.
Сукупність викладеного дозволяє мені категорично стверджувати, що Голова ЦВК Я. ДАВИДОВИМ, його заступник М. СТАВНІЙЧУК і більшість членів, які входили до складу ЦВК під головуванням пана КІВАЛОВА, скоїли кримінальний злочин (навмисний або не навмисний), мають нести встановлену законом відповідальність і не мають права обіймати посади членів ЦВК. їх перебування на займаних посадах становить загрозу національній безпеці України, оскільки у разі виникнення спірних ситуацій під час наступних парламентських виборів, люба із сторін може послатися на неналежне виконання своїх обов`язків членами ЦВК ще за часів президентських виборів 2004 року.
Всі винні у фальсифікації виборів посадові особи і, перш за все, члени ЦВК, мають нести майнову відповідальність. За їх рахунок, згідно з законом, належить відшкодувати державному бюджетові, тобто українському народові, завдані злочином збитки - більше 300 млн. грн.
Такі заходи сприятимуть підвищенню відповідальності майбутніх членів ЦВК і інших посадовців, які будуть залучатися до проведення наступних виборів!
Крім того, на мою думку, з метою унебезпечення майбутніх виборів 2006 року до Верховної Ради України, необхідно нинішній склад ЦВК розпустити за результатом розслідування і судового розгляду кримінальної справи, а на посади членів ЦВК призначити і обрати осіб з бездоганною репутацією, які б по праву користувалися довірою і повагою всього народу, тобто українських виборців.
Залишення колишніх членів ЦВК безпокараними, а складу Комісії -незмінним, значно підвищує ризик другий раз наступити на ті й самі граблі та визвати громадянське протистояння в суспільстві під час майбутніх парламентських виборів. Бо безпокараність завжди породжує безвідповідальність і безпринципність!
Викликає здивування, громадську образу і гнів те, що до цього часу не притягнутий до кримінальної відповідальності колишній Голова ЦВК пан КІВАЛОВ, який, до того ж, продовжує виконувати обов`язки члена Вищої Ради юстиції!
Безпокараність винних високопосадовців, якими є члени ЦВК, беззаперечно не буде сприяти проведенню справедливих і вільних виборів до Верховної Ради України, подоланню виборчих негараздів та встановленню злагоди в суспільстві!
Напередодні цього мого до Вас звернення, Верховною Радою України прийнято новий Закон України "Про вибори народних депутатів України".
Як і раніше, тобто при старій владі, прийняттю даного Закону не передувало його всенародне обговорення і він знову прийнятий майже таємно, а громадян України лише повідомили про його прийняття!
Разом з тим, вже на цей час я можу стверджувати, що цей Закон України не відповідає Конституції України, тобто Основному Законові держави. Цим законом с в Україні впроваджено виключно пропорційну виборчу систему і, тим самим, скасовано і обмежено конституційні права громадян, в окремості їх активне виборче право.
Громадян України обмежили в їх конституційному праві не тільки вільно обирати, а і бути вільно обраними до органів державної влади! їх примушують до вступу в яку-небудь політичну партію і, лише після цього, вони теоретично зможуть набути право бути обраними до парламенту! Чи не повертаємо ми України спочатку до обмеженопартійної, а згодом - до однопартійної, тоталітарної системи!
Посилання. на впроваджену конституційну реформу в даному випадку недоречне, оскільки вона здійснена в порушення вимог частини 1 статті 157 Конституції, яка наголошує: "Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина..."
В порядку ст. ст. 1, 3, 8, 40, 102 і 106 Конституції України звертаюсь до Вас, пане Президенте України і прошу вжити усіх, передбачених Основним Законом заходів для додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, а також, щодо відновлення правової дієздатності Центральної виборчої комісії.
|
