|
Версия для печати
До нас підходять працівники прокуратури, УМВС, які висловлюють нам підтримку і говорять про те, що зараз на Закарпатті влада та правоохоронні органи займаються суто політичними переслідуваннями, а не своїми прямими обов'язками.
16 червня минув рівно місяць, як в Ужгороді на площі Народній біля будівлі Закарпатської облдержадміністрації було розбито наметове містечко на підтримку екс-губернатора, секретаря Закарпатського обласного комітету СДПУ(О) Івана Різака, члена бюро обкому партії Віктора Дядченка та проти політичних репресій.
15 червня голова облдержадміністрації святкував свій день народження. Очевидно, від несамовитого бажання догодити шефу та піднести йому в подарунок площу без соціал-демократичних прапорів, наметів та хлопців, які тридцять днів і ночей відстоювали свою позицію та позицію тисяч закарпатців, місцеві правоохоронці весь післяобідній час середи активно виконували рішення суду про знесення наметового містечка. Відповідне засідання Ужгородського міськрайонного суду за позовом Ужгородського міського голови відбулося 14 червня. Говорити про неупередженість та незаангажованість судів нині не доводиться: рішення було винесено з порушенням кількох законних чинників.
Засідання відбувалося за відсутності відповідача – представників організатора акції - Закарпатської обласної організації Української соціал-демократичної молоді. Про перенесення засідання суду навіть не йшлося. Також суд не має підтвердження, що відповідач ознайомлений із його рішенням. Учасників акції просто поставили перед фактом: містечко демонтувати. До негайного виконання рішення суду хлопців змушували, не зважаючи на те, що в організаторів акції є право на оскарження судового рішення.
Та знову і знову жителі і вже колишнього, і ще майбутнього наметового містечка твердять: ми просто так не здамося. Терпіння нашого вистачить надовго. "Ставлення до влади міняється з кожним днем, точно так міняється і ставлення до пікетувальників, - розповідає секретар Ужгородського міськкому СДПУ(О) Сергій Машталір, який з першого дня пікетування разом з хлопцями. Чим більше влада робить помилок, тим більше прихильників у опозиціонерів. Через два-три місяці влада побачить, що вона зробила своїми необдуманими кроками у соціально-економічній та кадровій політиці.
До нас підходять працівники прокуратури, УМВС, які висловлюють нам підтримку і говорять про те, що зараз на Закарпатті влада та правоохоронні органи займаються суто політичними переслідуваннями, а не своїми прямими обов'язками. Сьогодні очевидним є те, що проводиться цілеспрямована акція проти політичних опонентів нинішньої влади. Діяльність же прокуратури та міліції можна охарактеризувати дуже коротко - знищити СДПУ(О) на Закарпатті. Усі кримінальні справи, порушені проти відомих у краї людей - це чистої води фальсифікація і один із методів, щоб знищити партію. Хлопці в містечку в цьому не сумніваються, їм самим хтось із співчуваючих повідомив, що є така вказівка з Києва - повністю знищити соціал-демократів".
"За нами ідея і люди. І ми нікуди не підемо, поки ті вимоги, які ми ставимо, не будуть виконані, - каже Сергій Петрович. - Нам пропонують підтримку прості ужгородці, представники різних політичних сил. Крім активістів нашої партії, які регулярно навідуються до хлопців, до нас підходили представники ПСПУ, які також висловили готовність приєднатися до нас і пропонували допомогти нам матеріально. Приєдналися до молоді з УСДМ і хлопці із Соціалістичного конгресу молоді, представники яких зараз постійно з нами. Одну ніч разом із нами висловлював свій протест діям сьогоднішньої української влади і житель з Німеччини, який у справах перебував в Ужгороді. Як пояснив свій вчинок закордонний гість, він проти насильства і за те, аби панувала демократія. А оскільки демократії в Україні він не побачив, то солідарний з жителями наметового містечка і повністю підтримує їх вимоги. Приїжджала також молодь і з Житомира, і з Дніпропетровська.
Не зважаючи ні на що, хлопці налаштовані стояти до перемоги. Вони пережили вже другий буревій, але з площі ніхто не пішов. Зараз у наметовому містечку знаходяться 30 чоловік, як і було з самого початку. Вони чергуються, бо треба ж і відпочити. Ніхто з площі не пішов, і хочемо запевнити усіх, що не підемо до тих пір, доки не звільнять з-під варти Івана Різака. Сил і терпіння, будьте певні, у хлопців вистачить".
Андрій Поляк, координатор наметового містечка, також налаштований дуже рішуче: „Після того, що бачив в кардіоцентрі, став ще більш переконаним соціал-демократом, ніж був до цього. Теперішня влада декларувала під час помаранчевої революції, що Україна рухатиметься до Європи, а, насправді, йдемо кудись зовсім іншим напрямком. Судове рішення про демонтаж наметового містечка – ще одне тому підтвердження. Ніхто не вірить у його законність. Якщо хтось розраховує на нашу слабкість, то він дуже помиляється: протиправні дії влади тільки більше згуртують об’єднаних соціал-демократів. Це сигнал для нас стати в більш жорстку опозицію до влади».
|
