|
Версия для печати
1 червня 2005 р. Верховна Рада розглянула звіт Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина. Матеріали свідчать, що правоохоронні органи, прикриваючись винятковими обставинами, масово порушують конституційні права громадян, такі як недоторканність житла, таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на повагу власної гідності і захист від катування та знущання, право на свободу та особисту недоторканність.
З часу створення комісії (21 квітня 2005 р.) на її адресу надійшло понад 300 звернень і заяв громадян щодо порушення конституційних прав і свобод, повідомив голова комісії Віктор Мусіяка.
Матеріали свідчать, що правоохоронні органи, прикриваючись винятковими обставинами, масово порушують конституційні права громадян, такі як недоторканність житла, таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на повагу власної гідності і захист від катування та знущання, право на свободу та особисту недоторканність.
Так, у 2003 р. суди України надали 40 тис. дозволів на прослуховування громадян, у 2004-му — близько 45 тис. Для порівняння: у США (290 млн. населення) за рік видано тільки півтори тисячі таких дозволів. Торік в Україні доставлено в органи внутрішніх справ більше мільйона громадян, видано 50тис. дозволів на проведення обшуків, понад 15 тис. — на оперативне проникнення до приватних та службових приміщень. На громадян нашої країни було складено більше 11 млн. адміністративних протоколів.
Як повідомив В.Мусіяка, 40% звернень до Президента — скарги на порушення з боку правоохоронних органів, 49% звернень до Верховної Ради — скарги щодо питань дотримання законності.
Втім, як зазначив В. Мусіяка, «нам не вдалося грунтовно опрацювати всі ці звернення і матеріали». У зв'язку з цим він звернувся до парламенту з пропозицією продовжити роботу комісії, «щоб не склалося враження у людей, що Верховна Рада займається проблемами, пов'язаними тільки з інтересами депутатів, а не народу».
Найбільша кількість звернень надійшла з Кіровоградської, Луганської, Закарпатської областей, Києва, Ялти та Донецька. Серед найболючіших питань, які порушують громадяни, — невиконання органами прокуратури обов'язків щодо контролю за дотриманням законності діяльності органів державної влади, незаконних дій органів місцевого самоврядування, особливо з приводу земельних питань.
Окремо стоять звернення, які стосуються затримання голови Донецької облради Бориса Колесникова.
Як повідомив голова комісії, 25 березня 2005 р. кримінальну справу проти Б. Колесникова порушив заступник Генпрокурора Віктор Шокін. А 5 квітня у цій справі було створено слідчу оперативну групу. Наступного дня, 6 квітня, о 12.30 у коридорі приміщення Генпрокуратури після допиту слідчим Руденком Б. Колесникова затримали за допомогою трьох озброєних автоматами співробітників МВС і в наручниках проти його волі направили на проведення флюорографії.
Вивчення протоколу затримання та постанов суду показало: на порушення вимог частини 3 ст. 106 КПК у протоколі не зазначено підстав для затримання, також всупереч закону не вказано місце затримання підозрюваного, не роз'яснено, у скоєнні яких злочинів він підозрюється.
«Ми встановили цілий ряд інших порушень, і одне з найсерйозніших — порушення права на захист, на допуск захисника до підзахисного. Йому навіть не повідомили, що він має право на зустріч з адвокатом з моменту затримання, а не з моменту пред'явлення йому обвинувачення», — наголосив В. Мусіяка.
«Хочу сказати ще ось про що, — продовжив голова комісії. — Я отримав прохання від Колесникова зустрітися в СІЗО. Намагався туди потрапити, але мені це не вдалося. Я багато разів звертався, телефонував до заступника Генерального прокурора, але не зміг з ним домовитися, щоб він дав вказівку слідчому, хоча відповідно до закону допускаються родичі та інші особи. Питаю слідчого: «А я не підпадаю під іншу особу?» Вже не говорю про те, що це тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Сьогодні у мене заява Колесникова відносно того, що вчора у засобах масової інформації пройшло повідомлення, ніби справу передано до суду. Він каже, що йому не дали ознайомитися з цими матеріалами, він їх не бачив.
Коли ми вивчали ці обставини, дійшли висновку, що можливо змінити запобіжний захід до Колесникова. Навіть зверталися із проханням до слідчого розглянути питання про те, щоб замінити, скажімо, на заставу — на ту суму, яку заявляють потерпілі. Але досі це рішення не прийняте».
Щодо взяття під варту колишнього губернатора Закарпатської області Івана Різака, слідча комісія ВР також вважає, що в цьому випадку можна було застосувати інший засіб, запобіжний.
Ще одна гучна справа, яку вивчала комісія, — незаконне звільнення генерального директора, художнього керівника Театру російської драми ім. Лесі Українки Михайла Резніковича. Встановлено, що між театром в особі заступника гендиректора Рябіна і товариством «Тіара» було укладено договір оренди, затверджений Міністерством культури і мистецтв та Фондом держмайна. Генпрокуратура виявила в цьому документі порушення і постановила вжити невідкладних заходів щодо їх усунення та притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які їх допустили. Причому Генпрокуратура дійшла висновку, що порушення значною мірою обумовлені об'єднанням двох посад: гендиректора та художнього керівника театру, які обіймає М. Резнікович, і це ускладнює контроль за діяльністю підлеглих.
У зв'язку з цим В.Мусіяка зазначив: «Стосовно орендних відносин, треба мати на увазі, яке він (М. Резнікович) мав відношення до цього договору. А щодо поєднання то, це, звичайно, сфера не Генпрокуратури. Його треба залишити на розсуд людям, які займаються мистецтвом».
«Треба зважати на те, що Резніковичу взагалі не повідомляли, як ішов розгляд справи. Він дізнався про наслідки із преси, — підсумував голова слідчої комісії. — Ми вважаємо, що законні підстави для звільнення Резніковича відсутні».
В завершення свого виступу В. Мусіяка заявив: «Якщо люди в масках вчора захоплювали ринок в Дніпропетровську, сьогодні — «Полтаваобленерго»... Якщо вчора били депутатів у Мукачевому, сьогодні рецидив повторився в Ужгороді... То чи відбуваються реальні зміни в системі зв'язків між суспільством і владою? Якщо чесно і чітко не визначати механізми, які забезпечують такий стан речей, кінцевою жертвою стануть як окремий громадянин, так і держава і суспільство в цілому. Основний чинник, здатний змінити ситуацію, — це зміна цієї системи влади. Ми почали рух в цьому напрямку, і головне — не зупинятися. Необхідно довести до кінця конституційну реформу. Не можна йти вперед з повернутою назад головою».
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова свій виступ почала з констатації очевидного факту: в Україні одне з фундаментальних прав людини — право на свободу слова та інформацію — порушується.
«Набирає сили хвиля утисків і переслідувань керівників і журналістів державних та комунальних засобів масової інформації. Здавалося б, тільки вчора мені і моїм колегам доводилося підтримувати «5-й канал» в день, коли мали закрити ТРК «Ера». На прохання журналістів о 6-й годині ранку я вже була в його телестудії. Але сьогодні в мене на розгляді такі ж звернення про порушення права на свободу слова та інформацію від працівників телекомпаній НТН та «Київська Русь». В умовах відвертої цензури працюють місцеві. Так, перевіркою з виїздом до Черкаської області з'ясовано, що редактору газети «Вісник Золотонощини» Ользі Чукмаровій заступник голови Золотоніської райдержадміністрації постійно погрожує звільненням. Зокрема, їй зробили офіційне зауваження, що газета мало пише про євроінтеграцію, і це тоді, коли в районі проблем хоч греблю гати».
За інформацією голови Національної спілки журналістів і уповноваженої з прав людини, подібне відбувається в Херсонській, Рівненській, Черкаській, Сумській, Луганській, Харківській, Полтавській, Хмельницькій, Житомирській, Івано-Франківській, Львівській областях.
Ніна Карпачова навела ще кілька прикладів кричущих порушень прав людини, які стосуються відомих в Україні осіб. «Незаконне звільнення генерального директора Національної кіностудії ім. Довженка Віктора Приходька було оскаржене в суді, і 27 травня Шевченківський райсуд Києва поновив його на роботі. Не можу не згадати, що звільнено і усунуто від роботи найвизначнішого українського текстолога, гендиректора Національного музею Тараса Шевченка Сергія Гальченка».
Але найганебнішим проявом нетерпимості нової влади стало переслідування вчителів.
«До мене звернулася директор школи Василина Дудкович, яка 26 років у Старому Косові на Івано-Франківщині працювала вчителькою. Її звільнили, навіть не надавши ставки рядового вчителя, тільки за те, що вона приїхала по проекту, запропонованому тоді прем'єр-міністром. Хто ж буде вчити наших дітей?» — запитала з парламентської трибуни Ніна Карпачова.
|
