Rated by MyTOP
Антология политических репрессий - Нарушение прав человека в Украине

Версия для печати

Виступ Народного депутата Прошкуратової Т.С.

„Я вже зверталася і до правоохоронних органів, до прокуратури. Мені залишається одне: звернутися до Бога”.

ВИТЯГ ІЗ СТЕНОГРАМИ, ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ, Сесійний зал Верховної Ради України, 1 червня 2005 року, 11:42:05,

01.06.05

Шановна президія, шановні депутати, шановні журналісти, дорогі виборці! Мені говорити дуже важко, тому я наперед прошу вибачення за мої емоції. Перш за все, я з цієї високої трибуни вітаю сьогодні всіх діточок нашої України і всього світу з Днем їхнього захисту.

Вчора малиновий дзвін сповістив про завершення навчального року. А мої учні, вони вчора стали випускниками. Я мала б бути серед них. Я би хотіла бути серед них, але я сьогодні знаходжуся тут тільки задля того, щоб захистити їхнє майбутнє, їхні права, щоб з ними ніколи, ніколи не сталося того, що сталося зі мною на Закарпатті!

Шановні колеги, дуже багато про випадок на Закарпатті є версій. Я вам кладу руку на Біблію, руку на Конституцію: я присягаюся в кожному моєму слові, адже жодного слова неправди я вам сьогодні не скажу. Я найочевидніший свідок, тому що протягом п`яти днів була біля Івана Різака.

Я бачила, як його спочатку поклали в антисанітарну кімнату, коли організували в коридорі шоу з багатьох міліціонерів. І це де? В кардіологічному центрі, де лежать люди з інфарктом, де люди лежать хворі. Це до честі губернатора: коли я звернулася до нього оте все припинити, Івана Різака перевели в нормальну палату, і міліціонери були замінені просто на троє хлопців у цивільному.

Я спостерігала за лікуванням і мене вразило одне: в нього постійно брали, оскільки він переніс інфаркт, хворів діабетом, у нього постійно брали аналіз крові з пальця. І коли це брали лаборанти цього ж кардіологічного центру, з тієї ж самої краплі крові брав Іван на аналіз своїм приладом. І от лікарі кардіологічного центру говорили, що у нього цукор в крові 3-4, його прилад показував 9-10-11. Нам радили викинути той прилад.

До речі, жоден з лікуючих лікарів, який лікував Івана протягом десяти років, не допущений був зараз до лікування. І коли ми звернулися з проханням до незалежних лаборантів, нам привезли ось цей документ, який і змусив мене діяти неадекватно: лікарі обласної лікарні підтвердили аналіз його цукру у крові такий, який показував прилад Івана Різака. І тоді мені стало зрозуміло, що результати аналізу в кардіологічному центрі, де знаходився Іван Різак, просто сфальсифіковані.

І хлопці, чергові міліціонери, говорили мені: "Тамара Сергіївна, його все рівно заберуть". Я до одного з них звернулася з проханням принести мені наручники. Я діяла спонтанно, я ще не знала, що я з ними робитиму. І тоді, коли я розуміла, що Івана все рівно заберуть, я себе наручниками прикувала до Івана Різака і об`явила голодування.

Я, шановні колеги, не перешкоджала суду, а діяла згідно третьої статті Закону України... Конституції: "Людина, її життя, її здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю". І стаття 8, яка говорить, що в Україні визнається й діє принцип верховенства права. І я захищала право Івана Різака на лікування. І я отут присягаюся, що віднині так буду поступати відносно кожного громадянина нашої держави, незалежно від його політичної приналежності.

Мене запитували, чи мене дуже вдарили? Не знаю. Били мене вперше.

В пресі часто пишуть, от і зараз в пресі, про те, що... таке звернення, я зрозуміла, що це в мою адресу: "Шановні вчителі, не йдіть в парламент, тому що ви одного разу можете стати в опозиції і тоді хто зна, що з вами буде".

Шановні, я відповім на це словами Ліни Костенко, хоча я мала можливість після виборів перейти в іншу фракцію, бути позафракційною, я так скажу: "Я вибрала долю собі сама, і що там зі мною не станеться, у мене жодних претензій немає до долі - моєї обраниці". Народ України, ми поважаємо ваш вибір, коли ви стояли на майдані, підтримуючи Ющенка. Ви сподівалися економічного зростання, покращання вашого добробуту, але я впевнена, що ви хотіли не цього, що нині відбувається у нашій державі!

Я вже зверталася і до правоохоронних органів, до прокуратури. Мені залишається одне: звернутися до Бога. Господи, якщо ти є, багато робить наш Президент задля зовнішньої інтеграції України, якщо через економічну кризу, штучне зростання гривні, провал "Гринджол" на Євробаченні не бачить цього, скажи йому. А якщо він, не дай Боже, сам є режисером розвалу партії СДПУ(о), комуністів, "Регіонів України", пошли йому добре здоров`я і прости його - він не відає, що творить.

старт

Бюллетень
СДПУ(О)

АРХИВ

2006
март
февраль
январь

2005
декабрь
ноябрь
октябрь
сентябрь
август
июль
июнь
май
апрель
март
февраль
январь

2004
декабрь

 
на стартовую     наверх