|
Версия для печати
Події, що сталися в п’ятницю ввечері в Ужгороді, дедалі більше розбурхують суспільство. У суботу ввечері низка телеканалів показала відеозапис того, що сталося в кардіологічному диспансері, з якого очевидно — народних депутатів України, які знаходилися в палаті, де лежав Іван Різак, міліція била. А самого Івана Михайловича, як небезпечного злочинця, грубо і цинічно етапували до ізолятора тимчасового тримання.
Соціал-демократична партія України (об’єднана) з приводу подій в Ужгороді розповсюдила заяву, яку підписали В.Медведчук, Л.Кравчук, В.Борзов, О.Блохін, В.Воюш, О.Грановський, М.Добкін, Г.Калетнік, В.Мазуренко, А.Писаренко, С.Подобєдов, Т.Прошкуратова, О.Царенко, В.Заєць, І.Плужников, Г.Суркіс, Є.Фікс, В.Шепетін, І.Шурма, Н.Шуфрич, Ю.Загородній, М.Папієв, В.Місюра, О.Мустафін. У заяві йдеться:
«Як відомо, 13 травня 2005 року прокуратурою вдруге було затримано екс-губернатора Закарпатської області І.Різака за підозрою у доведенні до самогубства колишнього ректора Ужгородського національного університету В.Сливки.
Очевидна безпідставність та надуманість звинувачень у скоєні цього злочину не стали на заваді обрання щодо І.Різака запобіжного заходу у вигляді арешту. При цьому було знехтувано низкою статей КПК України та кризовим станом здоров’я І.Різака, який у лютому 2005 року переніс інфаркт, а також хворіє на гіпертонію і цукровий діабет. Все це свідчить про продовження новою владою політичних переслідувань та репресій щодо своїх опонентів.
Влада стала заручницею своїх передвиборчих гасел президентської кампанії 2004 року. Соціально-економічні невдачі, які характеризуються спадом економіки, зростанням цін та інфляції, нафтово-бензиновою кризою, провали у зовнішній політиці, нездатність ідеологічно несумісних політичних сил зреалізувати владу неминуче призводять до значного розчарування серед населення.
Усвідомлюючи цю загрозу, напередодні парламентських виборів 2006 року та демонструючи своє безсилля, влада вдалася до пошуку ворогів — як зовнішніх, так і внутрішніх.
Безумовно, таким ворогом стала політична опозиція, яка незаконно витискується з усіх органів державної та самоврядної влади. Сьогодні піддаються люстрації та звільняються з роботи представники галузей освіти, охорони здоров’я, засобів масової інформації.
Нездатність забезпечити економічне зростання штовхнула владу на реалізацію гасла: «Якщо не хліба, то — видовищ». Такими видовищами стали сотні демонстративно порушених та відпіарених кримінальних справ щодо представників колишньої влади. Нова влада не залишила спроби криміналізувати у свідомості громадян цілі регіони України, які не підтримали її на виборах. Саме з цих міркувань арештовано і ув’язнено голову Донецької обласної ради Б.Колесникова та екс-губернатора Закарпатської області І.Різака.
Усвідомлюючи відповідні проблеми в українському суспільстві та політикумі, Верховна Рада України 18 травня 2005 року прийняла постанову про звернення до Генерального прокурора України розглянути питання щодо зміни запобіжного заходу Б.Колесникову та І.Різаку. За це проголосувало 277 народних депутатів. Однак влада відповіла порушенням ще однієї кримінальної справи проти І.Різака.
Враховуючи наміри влади доставити І.Різака до камери, тиск слідчих на медперсонал лікарні, де перебував хворий, спроби сфальшувати медичні аналізи, депутати фракції СДПУ(О) у Верховній Раді організували чергування у палаті хворого. Проте 20 травня 2005 року, близько 24 години, у палату до І.Різака, де перебували народні депутати В.Воюш, Н.Шуфрич, Т.Прошкуратова, увірвалися близько 15 «омоновців» у масках. «Правоохоронці» брутально і цинічно побили народних депутатів України, серед них — жінку, Героя України Т.Прошкуратову. Били по-звірячому, кийками по голові, ногами та головою о підлогу. Н.Шуфрич отримав тяжкий струс мозку. Колишнього народного депутата України, голову комітету Верховної Ради, екс-губернатора І.Різака з приниженням людської честі і гідності «виволокли» з лікарняної палати, кинули у багажник «джипа» і повезли у невідомому напрямку.
Ці події відбувалися в день проведення засідання Ради національної безпеки і оборони України, де «нова демократична» влада розглядала питання євроінтеграційних перспектив України.
Соціал-демократична партія України (об’єднана) та депутатська фракція СДПУ(О) у Верховній Раді України висловлюють рішучий протест проти політичного терору і переслідування членів СДПУ(О) та представників інших опозиційних партій. Сьогодні політв’язнями в Україні стали члени СДПУ(О) І.Різак — секретар Закарпатського обкому партії, В.Дядченко — його заступник, М.Дмитренко — секретар Вінницького обкому СДПУ(О) та інші.
Ганьба владі, яка красномовно декларуючи верховенство Права та Закону, перетворює Україну в поліцейську державу.
СДПУ(О) вимагає від влади та Президента України:
1. Припинити свавілля та політичний терор щодо членів СДПУ(О) та інших опозиційних сил.
2. Негайно звільнити з-під арешту І.Різака, Б.Колесникова та інших політв’язнів.
3. Генеральній прокуратурі, Службі безпеки України негайно провести розслідування факту побиття народних депутатів України Н.Шуфрича, Т.Прошкуратової, В.Воюша та притягнути винних до кримінальної відповідальності.
4. Звільнити з посади міністра внутрішніх справ Ю.Луценка.
Фракція СДПУ(О) у Верховній Раді України звертається з проханням до Голови Верховної Ради України зібрати позачергове (додаткове) пленарне засідання Верховної Ради України, на якому розглянути питання діяльності правоохоронних органів України та стан забезпечення конституційних прав і свобод громадян.
Соціал-демократична партія України (об’єднана) та депутатська фракція СДПУ(О) у Верховній Раді України звертаються з проханням до Ради Європи направити до України комісію з прав людини та розглянути це питання на найближчому засіданні ПАРЄ».
Інцидент в Ужгороді став предметом розгляду на узгоджувальній раді керівництва Верховної Ради, де були присутні Генпрокурор Святослав Піскун, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова.
Варіацій на тему, як все було насправді, у ці дні звучало чимало. Озвучували їх, правда, здебільшого, ті, хто того вечора був далеко від кардіоцентру. Слова ж безпосередніх свідків чомусь сприймалися скептично. Правда, до тих пір, поки телеканали не продемонстрували оперативну зйомку. Кадри, які (можна припустити) хоча і трохи причесані, все ж відтворюють більш-менш реальну картину, спростовуючи заяви МВС України, що все відбувалося о 22.00, і те, що міліція діяла «згідно із Законом», що «ніхто нікого не бив». В.Воюш заявив, що «міліція зараз намагається лжесвідчити і перекручувати факти, щоб потім не довелося визнавати свою провину».
Прикро, що «Новини Закарпаття» — газета обласної ради та обласної державної адміністрації — також виклала неправдиву версію подій. Знаючи уже, що насправді відбувалося у кардіоцентрі (оскільки до понеділкового вечора про це говорили майже всі телеканали та Інтернет-видання), газета повідомила закарпатцям завідомо брехливу інформацію. У ній стверджують: «У суботу о 6 год. 45 хв. заарештованого екс-голову облдержадміністрації Івана Різака було переведено з лікарні до слідчого ізолятора м.Ужгород», хоча всі вже знали про злощасні 23.45 п’ятниці.
А ще відеокадри показали, що ніхто із народних депутатів України не перешкоджав правоохоронцям, як на тому наголошують представники МВС. Нардепи добивалися елементарної речі: познайомитися із письмовим заключенням лікарів про стан здоров’я Різака. Парламентарі просто намагалися не допустити, аби Різака у стані гіпертонічної кризи та погіршення рівня цукру доставили до слідчого ізолятора, де лікарі не зможуть за ним спостерігати. Це важливо, бо йдеться вже не про ступінь захворюваності, йдеться вже про життя і смерть людини. До речі, ті ж зйомки засвідчили, що кров’яний тиск у Різака був підвищеним, а цукор досягав критичної відмітки. Лікар з кожні півгодини оголошувала результати вимірювання тиску та кардіограми. Вони не давали підстав стверджувати, що з Різаком усе в нормі.
Його забрали. Для лікаря Івана Михайловича подія стала справжнім шоком. Пізніше з’ясувалося, що для належного дотримання процедури представникам правоохоронних органів треба було написати відповідну заяву, на яку й отримати схвалення. Вони цього не зробили. Як і не дозволили народному депутату Воюшу передати Різаку ліки. Даремно стояв нардеп під дверима управління внутрішніх справ, даремно тиснув на кнопку виклику, домагаючись зустрічі із черговим. За дверима швидко вимкнули світло і тільки тіні за склом свідчили, що черговий є, але на виклик не відгукнеться.
Наступного дня і цілу неділю народні депутати від СДПУ(О) В.Воюш та І.Шурма намагалися з’ясувати бодай щось про етапування Різака. Враховуючи інформацію з Києва про те, що на вимогу Генерального прокурора та міністра внутрішніх справ у Закарпаття для встановлення обставин мали прибути представники Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ, нардепи намагалися розшукати цих представників.
«В обласній прокуратурі у суботу, 21 травня, — розповів Ігор Шурма, — на першому поверсі у кімнатах від №105 до №110 позакривали двері, ніби там нікого нема. Однак ми чули захлопування дверей та те, як повертаються ключі з внутрішньої сторони. Ми ні до кого не достукалися. Намагалися в чергового на прохідній встановити, хто черговий по прокуратурі, нам відповідь так і не дали. Ми залишили свої телефони для контакту на випадок, якщо хтось з’явиться, аби нам передзвонили. Протягом доби нам ніхто так і не зателефонував».
В обласному управлінні внутрішніх справ народним депутатам теж дали інформацію, що жоден представник МВС у Закарпаття не прибув.
Представники тимчасової слідчої комісії Верховної Ради працювали в Ужгороді у понеділок. Вони зустрічалися із прокурором області, мали розмову із лікарями кардіодиспансеру. Народний депутат України Ігор Шурма повідомив, що разом із членами слідчої комісії вони переглянули матеріали оперативної відеозйомки подій 20 травня у обласному кардіодиспансері. На відео, за словами народного депутата, зафіксовано момент, коли черговий лікар говорить про стан здоров’я Івана Різака.
Депутат обурений самим фактом, що Різака у важкому стані доставили до ізолятора тимчасового утримання в таку годину, коли там не було і не могло бути медичного працівника. «До 6-ої години ранку його тримали в ізоляторі, де не було бодай якогось медпрацівника», — сказав І.Шурма.
Народний депутат Нестор Шуфрич заявив, що йому відоме прізвище людини, яка санкціонувала напад на нього та його колег-парламентаріїв під час переведення екс-глави Закарпатської області Івана Різака з ужгородської лікарні до СІЗО. Хоча прізвище депутат в інтерв’ю журналістам не назвав, він більш ніж прозоро натякнув, кого має на увазі. «Це не керівник правоохоронних органів, але людина, яка їх курирує. Це ще також наш колега, народний депутат на сьогодні», — пояснив Нестор Шуфрич.
До речі, Юрій Луценко визнав факт неадекватного застосування правоохоронними органами сили проти народних депутатів.
Тим не менш, питань з’явилося ще більше, аніж було до тієї п’ятниці. Як могли лікарі, що давали клятву, підписатися під неправдивим свідченням? Навіщо було «витягувати» Різака з лікарні таким чином? Чому працівники міліції були в масках і діяли демонстративно жорстко? Для кого призначалися заяви МВС України? Кому це все потрібно?
Дочекатися б відповідей...
|
