|
Версия для печати
Площа Народна в Ужгороді біля будівлі Закарпатської обласної державної адміністрації сьогодні має не притаманний їй вигляд — на ній зараз розмістилося наметове містечко. Пікетувальники, як свідчать транспаранти, протестують проти затримання екс-губернатора Закарпаття, секретаря Закарпатського обласного комітету СДПУ(О) Івана Різака. Акція протесту безстрокова. Як кажуть жителі наметового містечка, вони перебуватимуть там до тих пір, поки Різака не буде звільнено.
Більшість пікетуючих — члени УСДМ, Форуму студентської молоді, є члени СДПУ(О) та безпартійні. Уже встановлено 25 наметів. Про життя наметового містечка розповідає його координатор — голова Ужгородської міської організації УСДМ Андрій ПОЛЯК:
— У наметовому містечку постійно перебувають 30 чол. Однак через погані погодні умови ми міняємося: хтось залишається, хтось іде додому переодягатися, бо всі спальники намокли. У принципі, тепер ми розуміємо, що нам бракує досвіду, як проводити наметові містечка. Одразу цю справу не освоїш. Тому стає зрозуміло, як готувалася т.зв. «помаранчева революція»: для такої організації наметового містечка, яке було у столиці, знадобилася підготовка не одного місяця.
— Які вимоги у пікетувальників? Розкажи детальніше, будь ласка.
— Ми вимагаємо звільнити Івана Різака та Віктора Дядченка, поновлення на роботі звільнених новою владою за політичні переконання громадян України, припинення переслідувань та репресій за політичні погляди. До речі, посеред наметового містечка встановлено щит з їхніми прізвищами.
— Хтось відвідує наметове містечко із політиків, може, представників влади?
— Щодня з нами є хтось із членів обкому, із районів приїжджають секретарі райкомів, керівники апаратів, активісти партії. У понеділок до нас приходили народні депутати Нестор Шуфрич та Ігор Шурма, у вівторок — Тамара Прошкуратова. Говорили з нами про політичну ситуацію, про те, як важко боротися. Це велика психологічна підтримка для людей, які перебувають у наметовому містечку.
Підходять ужгородці. Одні висловлюються «за», інші — «проти». Але всі однозначно не задоволені діями уряду. Усі говорять про те, які високі ціни на продукти, на бензин. З їхніх розмов ми зробили висновок, що народ незадоволений такою політикою влади.
Щодо представників влади. Я чув, що учора на прес-конференції із журналістами голова ОДА сказав, що підходить до нас по три рази на день і цікавиться нашими справами. Заявляю з усією відповідальністю: брехня! Він не підходив до нас жодного разу. Лише коли була постанова Верховної Ради, яка рекомендувала Генпрокуратурі звільнити Різака і Колесникова, від свого автомобіля крикнув: «Ну що, хлопці! Можна збирати палатки?». На що я йому відповів, що зберемо тоді, коли звільнять і Різака, і Дядченка.
А ще представники місцевої влади та правоохоронці заборонили нам у містечку слухати музику (у містечку лунали українські патріотичні пісні) протягом дня, мотивувавши це тим, що ми заважаємо роботі ОДА. Дуже дивно це було чути, оскільки навіть у Києві перед Адміністрацією Президента ГО «Пора» і кричала, і била у барабани, а ніхто їй нічого не забороняв.
— Яка твоя особиста думка з приводу затримання І.Різака?
— Усі розуміють, що це є особиста боротьба з СДПУ(О), і особисто з Іваном Різаком і партією на Закарпатті. В СДПУ(О) за останні сім років викристалізувалося ядро молодих людей. У випадку, якщо заарештують одного, йому на зміну готові прийти інші. Свого часу лідер партії Віктор Медведчук зробив дуже сильну ставку на молодіжну політику. Молодь уже стала рушійною силою і всіх акцій, і наметових містечок. І тому ми будемо стояти доти, доки не доб’ємося виконання усіх наших вимог. Ми готові до цього.
|
