|
Версия для печати
100 днів в опозиції для СДПУ(О) — це невпинна боротьба проти свавілля та беззаконня, яке чиниться новообраною владою. Захищаючи конституційні права і свободи кожного громадянина України, об'єднані соціал-демократи протистояли і завжди будуть протистояти політичним репресіям та гонінням на інакодумство.
Отримавши широкі повноваження, нова влада пішла шляхом політичних репресій та зведення рахунків. Прикриваючись демагогічною риторикою про «оновлення кадрів», команда Ющенка позбавляє людей права на професію не за дії, а за політичну приналежність, чого не було ніколи за роки незалежності
При президентові Кучмі представники опозиційних та близьких до них сил займали керівні посади в центральних та регіональних (особливо — в західних областях) органах виконавчої влади і ніхто їм не ставив це в провину, оскільки головним критерієм вважався професіоналізм людини. Тепер же маємо зворотну картину, яку можна охарактеризувати як цькування інакомислячих та порушення принципу презумпції невинуватості.
Про небезпечні тенденції та початок «полювання на відьом» було заявлено в резолюції Політбюро СДПУ(О) «Про завдання партії в нових умовах» від 25 січня 2005 р.:
«...З великою тривогою Політбюро СДПУ(О) змушене констатувати, що в Україні вже розпочалися спроби переслідування виборців, які голосували за власними переконаннями, гоніння на членів СДПУ(О). Україну тягнуть до часів «полювання на відьом» і боротьби з інакодумством. За потурання нової влади в українській політиці посилюється вплив екстремістських і відверто шовіністичних елементів».
Протягом наступних трьох місяців тривожні сигнали переросли в закономірність. Українці стали свідками політичних утисків та переслідувань з боку влади виборців, котрі голосували за Віктора Януковича, активістів СДПУ(О), народних депутатів, керівників органів державної влади та місцевого самоврядування, бізнесменів.
Весь цей час соціал-демократи об'єднані, докладаючи максимальних зусиль на центральному та регіональному рівнях, протистояли політичним репресіям з боку влади, відстоюючи конституційні права і свободи громадян України. Припинити незаконні дії влади партійці намагались через звернення до громадськості України та країн Європи, правоохоронних органів та шляхом акцій протесту.
Однією з перших «ластівок» політичного терору та розправи з опонентами стало затримання 11 лютого колишнього секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О), екс-керівника області Івана Різака. Ганебний приклад застосування арешту як політичної помсти був одразу ж засуджений заявою Політбюро СДПУ(О):
«Усім відомі заяви Віктора Ющенка про те, що в Україні — після його перемоги — нікого не переслідуватимуть за ту чи іншу політичну позицію. Але чи орієнтуються зараз місцева влада та правоохоронні органи на слова нового глави держави під час виборчої кампанії?
СДПУ(О) заявляє рішучий протест із приводу політичних репресій, що, як свідчать факти, розпочалися в країні.
СДПУ(О) також звертається до міжнародної спільноти з проханням нагадати новій владі в Україні, що в Європі, до якої, за його словами, прагне нове керівництво країни, аж ніяк не практикується політичне переслідування, а тим більше затримання та арешти членів опозиційних партій.
СДПУ(О) звертається до членів партії, до всіх політичних сил в Україні, кому небайдужа доля демократії, хто поділяє принципи демократії і справедливості, із закликом виступити проти політичних репресій».
У березні владою була організована справжня кампанія політичного тиску, включаючи використання ЗМІ, проти першого заступника голови СДПУ(О), народного депутата України Нестора Шуфрича. З метою донесення до громадськості істинних причин переслідування активіста СДПУ(О) та засудження дій влади з парламентської трибуни пролунала чергова заява Політбюро партії:
«Політбюро СДПУ(О) висловлює свій рішучій протест з приводу організації брутальної кампанії політичного тиску, спрямованої проти заступника голови СДПУ(О) народного депутата України Н. Шуфрича. Нова влада багато говорить про демократію. Але правда полягає в тому, що вона не терпить жодної критики. Політбюро СДПУ(О) підкреслює, що справжнім мотивом, яким керуються замовники переслідування Н. Шуфрича, є його послідовна критична позиція щодо курсу нової влади, прагнення рішуче й наполегливо обстоювати політичну лінію об'єднаних соціал-демократів у Верховній Раді. Особливо цинічним видається те, що організатори розправи не гребують будь-якими недозволеними засобами, зокрема, влаштовуючи цькування близьких родичів заступника голови СДПУ(О).
Нова влада багато говорить про європейський вибір і цивілізовані правила гри. Проте впадає в очі, що вона намагається залякати своїх опонентів і один за одним скомпрометувати політичних і громадських діячів, які представляють інтереси мільйонів виборців — прибічників В. Януковича. Під час виборчої кампанії Н. Шуфрич, як відомо, виконував обов'язки довіреної особи В. Януковича у Центральній виборчій комісії. Сьогодні для декого випала нагода розправитись і звести порахунки з опозиційним політиком, нацьковуючи на нього правоохоронні органи.
Змушені констатувати: за час, що минув з приходу нової влади, стан дотримання прав людини в Україні не лише не поліпшився, а навпаки, дедалі більше погіршується. Залякування опозиції і тиск на засоби масової інформації, спроба організації «люстрації» та використання «адмінресурсу» у політичній боротьбі — все це є сумними фактами, які характеризують українське сьогодення. Ситуація змушує СДПУ(О) звернутися до європейських інстанцій і міжнародних правозахисних структур».
Протягом 100 днів свого керування нова влада постійно намагається усунути «небажаних» керівників органів місцевого самоврядування. У такий спосіб фактично чиняться спроби підриву державної єдності України. Численні випадки політичного переслідування на місцевому рівні також знайшли своє засудження у відкритих заявах СДПУ(О), зверненнях до правоохоронних органів з метою розслідування незаконних дій. Небезпечна ситуація, що склалася на Закарпатті за останні три місяці, викликала обурення і протест з боку партії. Погрози фізичної розправи все частіше і впевненіше лунають у телефонних слухавках багатьох підприємців, які відмовилися фінансово підтримувати передвиборні перегони «помаранчевих».
Так, 16 січня було спалено автомобіль першого заступника секретаря Мукачівського міськкому СДПУ(О), радника голови Закарпатської ОДА Івана Чубірка. За кілька днів до цього інциденту так само постраждав автомобіль його брата. Об'єднані соціал-демократи у своїй заяві відкинули версію «звичайного хуліганства». Оскільки мукачівські «нашоукраїнці» вже давно дали зрозуміти, що саме Івану Чубірку вони не пробачать прихильності до місцевої влади і відвертої опозиційності до місцевих «нашистів».
30 березня на Закарпатті було здійснено розбійний напад на квартиру секретаря Мукачівського міськкому СДПУ(О), члена бюро обкому партії, колишнього начальника управління юстиції облдержадміністрації Василя Мангура, який мав явний політичний підтекст. У заяві СДПУ(О) з цього приводу підкреслювалося:
«Василь Мангур завжди був послідовним прихильником соціал-демократичної ідеології, активістом обласної партійної організації. Він ніколи не приховував своєї критичної позиції щодо курсу влади, прагнення рішуче та наполегливо відстоювати політичну лінію об'єднаних соціал-демократів, через що і залишив добровільно посаду начальника управління юстиції.
Насторожує і той факт, що напад на квартиру стався напередодні проведення партійного з'їзду СДПУ(О), делегатом якого обрано і Василя Мангура. Соціал-демократична партія України (об'єднана) сприймає подібний збіг обставин як спробу залякати об'єднаних соціал-демократів і перешкодити їхній поїздці до Києва.
СДПУ(О) вимагає від правоохоронних органів негайного і детального розслідування злочину та притягнення винних до відповідальності за всіма вимогами законодавства України».
Подібні численні тривожні сигнали з майже усіх регіонів України зумовили звернення прес-служби СДПУ(О) з вимогою негайного припинення беззаконня:
«За повідомленням Харківського обласного комітету Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), в області відбуваються кричущі випадки переслідувань членів СДПУ(О) за політичними мотивами, що здійснюються чиновниками районних і місцевих адміністрацій і супроводжуються погрозами і незаконним звільненням партійців із посад, що вони обіймають.
Так, у Нововодолазькому районі новопризначений голова районної державної адміністрації Микола Дорошенко здійснює політичний тиск на секретаря первинної організації СДПУ(О), директора Ракитнянської середньої школи Наталію Хихлю. Чиновник, який зарвався, уже понад тиждень переслідує і тероризує її, примушуючи піти з роботи «за власним бажанням». У противному випадку Наталії Хихлі погрожують зняттям з посади директора на підставі «цільових перевірок».
За повідомленням Чугуївського районного комітету СДПУ(О), також політичний тиск здійснюється на члена СДПУ(О) Олександра Волкова з боку голови Есхарівської селищної ради Анатолія Сопи. Раніше Олександр Волков обіймав посаду директора Будинку культури. А. Сопа постійно переслідував його, вимагаючи написати заяву на звільнення «за власним бажанням». Олександр Волков не погодився, і згодом йому було винесено догану, за якою мало місце незаконне звільнення з роботи.
Наталія Хихля й Олександр Волков за допомогою юристів районних громадських приймалень СДПУ(О) готують позови до суду.
Випадки тиску на інакомислячих і переслідування їх за політичними мотивами з боку представників влади останніми днями набувають більш масового характеру.
СДПУ(О) вимагає негайно припинити беззаконня, що чиниться, — тиск на членів і прихильників партії, і буде всіма законними засобами домагатися відновлення справедливості».
Окрім заяв та звернень, об'єднані соціал-демократи на місцях організовували акції протесту та пікети, вимагаючи від місцевих органів влади не порушувати громадські права та законодавство України.
Так, чернівецькі соціал-демократи проводили в Глибоцькому районі збір підписів на підтримку колишнього голови місцевої райдержадміністрації, члена СДПУ(О) Миколи Карлійчука. В результаті мешканці району направили звернення до Президента Віктора Ющенка, голови Чернівецької облдержадміністрації Миколи Ткача з вимогою поновити Миколу Карлійчука на посаді. Зауважено, що у випадку ігнорування думки мешканців району буде оголошено політичний страйк з перекриттям руху на міжнародній трасі Чернівці— Порубне та залізниці міжнародного сполучення Чернівці—Сучава (Румунія). Звернення також було підтримане на позачергових сесіях Глибоцької селищної радиСтаро-Вовчинецької та Синівецької сільських рад, на зборах президії районної ветеранської організації.
Відверте обурення та хвилю акцій протесту викликав факт затримання правоохоронними органами голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова, що можна вважати яскравим прикладом політичного терору нової влади. Її дії у цьому випадку продемонстрували брутальне порушення Конституції та законів України, зневажання прав і свобод людини і насамперед принципу презумпції невинуватості. Все це спричинило низку заяв регіональних партійних організацій. У зверненні Одеського обкому СДПУ(О) до органів влади регіону йшлося:
«Минуло понад чотири місяці з початку подій, що охрестили «помаранчевою революцією». На жаль, замість демократії, що декларувалася, забезпечення прав людини, свободи слова маємо всі ознаки нового тоталітарного режиму. Перші кроки нової влади виправдують найгірші побоювання, що виникли під час її приходу: зведення рахунків з опонентами, політичні репресії, переслідування людей за політичні переконання. Не рідкість — публікація чорних списків.
І зовсім уже «побутовим явищем» стало звільнення державних чиновників і співробітників бюджетних установ, уся провина яких полягає в співчутті політичним силам, які підтримала на виборах інша половина виборців України.
Сам Президент України подає публічні сигнали до тиску на опозиційні сили, зокрема, на СДПУ(О). Усе перераховане, на жаль, не дивує, оскільки в лютому 2005 р. Президент Ющенко в Донецьку і Львові однозначно привселюдно заявив, що опозиціонерам місце у в'язниці.
Нова влада порушує проголошений нею принцип верховенства права, називаючи людей злочинцями до суду, а правоохоронці, замість того, щоб відстоювати закон, виконують політичні замовлення.
При розслідуванні фактів порушень виборчого процесу розглядаються тільки ті, що інкримінують команді кандидата, який програв, хоча загальновідомо, що багато зловживань і на совісті переможців. В Одесі пішли ще далі — приморським районним судом м. Одеси було скасовано результати виборів мера міста 2002 року.
Наша партія проти федералізації країни. Але ми переконані, що з'ясовувати будь-які проблеми потрібно не за допомогою прокуратури, а за допомогою дискусій, як це відбувається в європейських країнах. Але які дискусії можливі в Україні, якщо президент привселюдно називає федералізм «патологічною ідеєю, що належить хворим людям»?
Події 6 квітня цього року, коли був затриманий УБОПом голова Донецької обласної ради Борис Колесников, знову ставлять під сумнів демократичність нової влади.
Ми, об'єднані соціал-демократи, закликаємо нову українську владу чинити винятково в межах законодавства і Конституції України. Ми нагадуємо про дотримання європейських правових норм і цінностей.
Ми залишаємо за собою право на проведення безстрокових акцій протесту».
Кримський реском СДПУ(О) так відреагував на факт арешту Бориса Колесникова:
«...обставини затримки і суперечливі мотиви причин затримки вочевидь свідчать про те, що ми маємо брутальний факт порушення прав людини, пов'язаний із його політичними переконаннями.
Арешт Колесникова — це політичне замовлення, що свідчить про те, що влада в Україні демонстративно ігнорує закони. Сьогодні впевнено можна говорити, що в Україні відбуваються масові політичні репресії. Зважаючи на все, представники силових структур замість ретельного вивчення законів України взялися за вивчення методів, що використовувалися відомими Вишинським, Єжовим, Ягодою.
Факт затримання Колесникова — це попередження іншим політичним діячам, які не погоджуються з політикою, що проводиться нинішньою владою.
Ми не виключаємо, що такими ж протиправними методами влада може діяти й у відношенні лідерів СДПУ(О).
Нинішня влада системно намагається знищити усіх, хто відносить себе до опозиції. Цим фактам повинна дати оцінку не тільки українська громадськість, але й демократична Європа».
Крім того, 7 квітня тисячі членів СДПУ(О) у Дніпропетровську, Одесі, Запорожжі, Луганську, Сімферополі, Миколаєві, інших містах України пікетували обласні держадміністрації з вимогою негайно звільнити голову Донецької обласної ради Бориса Колесникова. Пікетувальники вийшли під гаслами: «Ні політичним репресіям!», «Ні прокурорському свавіллю!», «Свободу Борису Колесникову!»
Люди, які виступили на пікетах, засудили політику переслідувань інакомислячих, яку проводить українська влада. Також особливо підкреслювалося, що лицемірно прикриваючись гаслами про свободу і демократію, нове керівництво країни безжалісно зводить рахунки зі своїми політичними опонентами, намагається взяти під свій контроль ЗМІ і мистецтво. Учасники мітингів заявили, що у випадку, якщо політичні репресії з боку влади будуть тривати, то в країні буде широко розгорнуто акції масової непокори.
У Києві в цей час більше тисячі об'єднаних соціал-демократів спільно з представниками Партії регіонів пікетували засідання Печерського районного суду Києва з однаковою вимогою — «Негайно звільнити Бориса Колесникова!»
«Ми прийшли під стіни суду, тому що вважаємо цю затримку проявом абсолютного свавілля нової влади. На наших очах розігрується політичний спектакль, мета якого — залякати опонентів Ющенка, примусити їх жити не за законами, а сповідуючи принципи «революційної доцільності», — прокоментувала свою присутність біля приміщення суду одна з пікетувальниць.
Присутній на акції лідер київських об'єднаних соціал-демократів Вадим Місюра в свою чергу зазначив:
«Сьогодні правоохоронні органи показали, що є абсолютно слухняним інструментом, що цинічно чинить беззаконня в державі за вказівкою нових хазяїв. Оскільки валиться бюджетний процес, соціальні програми, ростуть ціни, єдиний вихід для влади — шукати ворога, демонструвати силу, вводити диктатуру».
На питання, як довго буде відбуватися пікетування, присутні одноголосно відповіли — до переможного кінця. Після пікетування у Маріїнському парку було розбито наметове містечко, яке стоїть і до сьогодні. Головне гасло — «Ні — політичним репресіям!»
В контексті переслідувань політичних супротивників можна розглядати і ситуацію навколо футбольного клубу «Динамо» (Київ), частина керівників та акціонерів якого належить до СДПУ(О). Цього для нових керівників держави було досить, аби розпочати цілеспрямоване знищення команди, яка є надбанням всього народу і яку свого часу врятували від банкрутства люди, котрі в політиці відстоюють ідеї соціал-демократії.
Лідер партії Віктор Медведчук стосовно ситуації навколо «Динамо» висловив наступну думку:
«...Я не буду говорити про те, яким чином подібна акція вплине на імідж нової влади. Кожен сам обирає, як йому будувати свій імідж. Одні, вкладаючи не тільки ресурси, але й душу, створюють футбольний клуб, що знають і цінують в усьому світі, інші надають перевагу геростратівській славі його руйнівника.
Очевидно, що дії одного закордонного бізнесмена за підтримки деяких представників української влади спрямовано на фактичну ліквідацію клубу. Хто готовий узяти на себе відповідальність за це? Нічого ще не зробивши для розвитку українського спорту, нові чиновники рішуче взялися знищувати славу українського футболу.
СДПУ(О) зробить усе для того, щоб не допустити подібного розвитку подій. Захистити «Динамо» (Київ) — наш обов'язок і як болільників клубу, і просто як українських громадян».
Однак якщо на вищому рівні політичні репресії мають поки що «показовий» характер з метою залякування, то в регіонах переслідування людей, котрі в тому чи іншому питанні не погоджуються з новою владою, стає нормою і набуває лавиноподібного характеру. Перший заступник голови СДПУ(О) Нестор Шуфрич, виступаючи 21 квітня з парламентської трибуни, навів такі приклади:
«...Сьогодні ми є свідками зухвалого нехтування конституційними правами громадян. Але я був свідком дуже багатьох реплік з приводу того, що крім двох прізвищ Колесникова і Боделана, ми нікого іншого згадати не можемо.
Зараз я вам зачитаю прізвища людей, яких звільняють тільки за те, що вони не приховують, що є членами партії соціал-демократів (об'єднаних) і підтримували Віктора Федоровича Януковича на попередніх президентських виборах, а саме: Орас Карло Юліусович — директор Дерценської загальноосвітньої школи, він же звільнений з посади; Черепаня Василь Іванович — директор Новодавидківської школи, звільнений з посади; Петах Олександр Вікторович — директор Горондіївської школи, звільнений з посади; Іванєв Василь Іванович — директор Чинадієвської школи, звільнений з посади, Бондар Павло Павлович — директор Лохівської школи, звільнений з посади, Полудько Надія Олексіївна — директор Іванівецької школи, звільнена з посади, Котько Владислав Федорович — директор Клячанівської школи, звільнений з посади, Годар Золтан Михайлович — директор Баркасівської середньої школи, звільнений з посади, Касинець Галина Федорівна — директор Бобовіщанської середньої школи, примусили її написати заяву на звільнення, Лінтур Іван Михайлович — директор Стабичівської школи, примусили написати заяву на звільнення (всі згадані тут навчальні заклади знаходяться на території Мукачівського району Закарпатської області. — Ред.).
І є ще один випадок: одного з голів райдержадміністрації тільки тому, що він є членом партії об'єднаних соціал-демократів, в той час, коли йому ампутували ноги через хворобу, він тільки вийшов з наркозу і по телебаченню почув, що його звільнили.
У цієї влади немає людського обличчя, якщо вона при таких умовах звільняє людину».
Та не варто думати, що подібні прояви характерні лише для Західної України. В центральних регіонах держави ситуація подібна. Для прикладу можна взяти Вінниччину, де утисків зазнають члени обласної організації СДПУ(О), зокрема начальник управління охорони здоров'я Вінницької ОДА Володимир Миронюк, по відношенню до якого разом із «традиційними» засобами адміністративного тиску використовуються і методи психологічного впливу із залученням окремих громадян та організацій, які жодного відношення до медицини не мають.
Так, 18 січня цього року активісти об'єднання УНА-УНСО пікетували адміністративну будівлю обласного управління охорони здоров'я у Вінниці. 25 лютого цього року Сергій Чумак (голова обласної молодіжної організації «Чумацький шлях») оголосив безстрокове «мокре» голодування. Вимога одна — відсторонення Володимира Миронюка від займаної посади.
На своїй березневій прес-конференції голова Вінницької обласної держадміністрації Олександр Домбровський, запопадливо забігаючи наперед, повідомив журналістам, що мав розмову з Миронюком на цю тему і начебто домігся його згоди написати заяву про звільнення за власним бажанням. Одразу після цього намір губернатора звільнити неугодного начальника управління підтримав новий міністр охорони здоров'я Микола Поліщук, який під час свого візиту на Вінниччину заявив, що Миронюк написав заяву про звільнення з 21 березня 2005 року. При цьому і губернатор, і міністр говорили відверту неправду, оскільки згаданої заяви не існувало в природі.
До уваги не брався і той факт, що у галузі, що не терпить профанації, намагаються позбутися висококласного фахівця, під керівництвом якого вінницька медицина займає місце в першій п'ятірці найкращих управлінь по міністерству. Окрім того, було проігноровано звернення до губернатора голів профкомів медичних закладів області та рядових лікарів з проханням залишити Володимира Миронюка на займаній посаді.
Переконливим підтвердженням системності у репресивних діях нової влади по відношенню до членів СДПУ(О) є заява секретаря Козятинського райкому Леоніда Коваля, який описав тиск на нього з боку голови Козятинської районної держадміністрації Олега Ткачука:
«23 березня 2005 року я був викликаний новопризначеним головою Козятинської РДА Ткачуком Олегом Олеговичем для особистої співбесіди з питання мого подальшого перебування на посаді начальника управління праці та соціального захисту населення. У коректній формі мені було запропоновано написати заяву про звільнення з посади. Єдиними мотивами цієї пропозиції були моя керівна роль в районній організації СДПУ(О), яка сьогодні є опозиційною до нової влади, та моя відкрита позиція на підтримку Януковича В. Ф. під час минулих президентських виборів.
У ході співбесіди Олегом Олеговичем підкреслювалось, що це питання поставлено ним не з власної ініціативи, що це вимога Президента України та обласного керівництва, які пріоритетною умовою при підборі кадрів для нової команди ставлять їх особистий вклад в перемогу «помаранчевої революції». В одному з фрагментів розмови Ткачуком О. О. було висловлено ствердження в причетності мене та моїх однопартійців до фальсифікації президентських виборів в районі, на що я аргументовано заперечив. З цього є логічним припущення, що Олег Олегович в своїх висновках користується недостовірною інформацією.
Будь-яких інших звинувачень та претензій на мою адресу з боку голови РДА не висловлювалось.
Не інакше як провокаційним розцінюється повідомлення місцевого радіомовлення 28 березня цього року про неіснуючий факт написання мною заяви про звільнення з посади за власним бажанням. Цього бути не могло, оскільки з 3 березня мені надана чергова відпустка».
І не інакше як лицемірством можна пояснити такий момент: Віктор Ющенко, перебуваючи 14 квітня у Дніпропетровську, заявив на прес-конференції:
«Я вам обіцяю: ані люди, ані політичні сили не будуть переслідуватися, ніяких політичних переслідувань в Україні не буде».
Водночас, проїжджаючи міською набережною, Президент побачив на даху житлових будинків політичну рекламу СДПУ(О). Мабуть, йому не сподобався дизайн або колір кількаметрових літер, бо вже наступного дня слухняний дніпропетровський мер Іван Куліченко дав команду зрізати ці літери, незважаючи на те, що рекламу встановлено на законних підставах і вона є власністю хоч і опозиційної, але легітимної парламентської партії.
Акцію зі знищення свого майна дніпропетровським соціал-демократам вдалося зупинити. Подано позовну заяву до обласного господарчого суду щодо незаконних дій міського голови.
100 днів в опозиції для СДПУ(О) — це невпинна боротьба проти свавілля та беззаконня, яке чиниться новообраною владою. Захищаючи конституційні права і свободи кожного громадянина України, об'єднані соціал-демократи протистояли і завжди будуть протистояти політичним репресіям та гонінням на інакодумство.
|
