Rated by MyTOP
Антология политических репрессий - Нарушение прав человека в Украине

Версия для печати

ЗМІ як загроза національній безпеці?

О.Загульська,

2000 (29.04-05.05.05),

29.04.05

Виступаючи 17 квітня в прямому ефірі ICTV, голова Ради національної безпеки та оборони Петро Порошенко серед завдань, які вирішуватиме очолюване ним відомство, назвав забезпечення належного судочинства.

На фоні останніх далеких від дотримання букви закону судових рішень проблема, безперечно, гостра, і щораз набуває обсягів національного лиха. Та й тих, від чиєї сваволі українці потребують захисту, дійсно не бракує. Дивно лише, що у переліку порушників п. Порошенко серед перших назвав засоби масової інформації. Саме їх, як можна зробити висновок зі слів високопосадовця, ще недостатньо притягують до відповідальності за посягання на права та свободи громадян.

Прикрі нотки в голосі п. Порошенка щодо ЗМІ зрозумілі.

Стосовно тих, хто на президентських виборах не підтримав Ющенка, суди вже діють адекватно. Пощади нема нікому. Законність не дотримується не те що у рішеннях, а навіть на рівні процедур.

Приклад Верховного Суду при розгляді виборчих спорів виявився напрочуд повчальним. Особливо з огляду на те, що незаконним рішенням не лише аплодували — тих, хто їх виносив, уже іменують національними героями та удостоюють високих державних нагород.

Тому пересічні судді уважно вслухаються в імена тих, кого влада щоденно називає підозрюваними у скоєнні тих чи інших злочинів, щоб часом не віднести їх до невинуватих і у такий спосіб зрадити головному гаслу «помаранчевої революції» — «Бандити сидітимуть в тюрмах!».

Тим більше що реалізувати його найлегше. Це не соціальні обіцянки, для виконання яких потрібні здібності, копітка щоденна робота та чітке дотримання балансу інтересів. Достатньо з'явитись на телебаченні (залишивши в минулому такий архаїзм, як телефонне право), оголосити жертв (благо що ведучі, забуваючи не таку вже далеку нашу історію, роблять це з сяючими щастям обличчями), продемонструвати, як на місці спростованих свідками та адвокатами звинувачень з'являються нові, і «бандити» або каються і здаються на милість влади (чого достатньо, щоб позбавитися статусу підозрюваних), або попадають в тюрми. Іншого не дано.

До парламентських виборів Україна повинна бути чиста від тих, хто може проголосувати проти влади. Навіть списки опозиційних партій мають бути наповнені своїми. Можна, звичайно, через антидержавну діяльність, фальсифікацію виборів, зв'язки з КДБ їх взагалі не допустити до виборів, але над ким же тоді святкувати переконливу перемогу?

Інша справа ЗМІ. Окремі з них ніяк не «вловлять» генеральної лінії і вперто йдуть не в ногу та вибиваються з шеренги, створюючи своєю самостійністю та незалежністю моральний дискомфорт для тих, хто добровільно або вимушено рівняється на лідерів держави. А управи на них так і нема. І руки у вигляді санкцій різних силових структур до них із завидною постійністю тягнуться, і політики пальчиками помахують, і колеги-журналісти зневажливі погляди раз по раз кидають. Та на заваді санкціям стають щедрі інавгураційні обіцянки Президента Віктора Ющенка (хто ж тоді в умовах переможної ходи оранжу міг подумати, що знайдуться сміливці, які домагатимуться їхнього виконання!) про гарантоване право на власну думку, свободу слова і незалежну пресу.

Судити ж (штрафувати, закривати, позбавляти ліцензій) без суду ніби й можна. Але ті ж ЗМІ невгамовно нагадують слова гаранта: «незалежний суд захистить права кожного». Та як доручити йому таку відповідальну місію, публічно не попередивши, що святкові обіцянки Президента — ще не привід, щоб їх виконувати. Свобода слова теж підсудна. Залишилось тільки вишикуватись у чергу із судовими позовами. І вони гарантовано будуть задоволені.

А як же інакше, якщо Рада національної безпеки та оборони цим опікуватиметься? І щоб принцип верховенства права не виходив за межі державних інтересів, голову Верховного Суду до своїх рядів зачислила.

Бажаючі прислужитися національній безпеці знайшлися відразу. Вже наступного дня кримська організація провладної УНП звернулася до Президента (щоб не витрачати часу на мороку з судами) з проханням позбавити ліцензії телерадіокомпанію «Україна» (виявляється, і цей вид діяльності уже став компетенцією глави держави, мабуть, за одним з секретних указів) за те, що репортер на футбольному матчі посмів вихваляти затриманого за рішенням суду Бориса Колесникова.

На думку партійців, необхідне службове розслідування дій коментатора та усунення його від футбольних репортажів. Адже посягнув чоловік не на будь-що, а на правомірність дій судової та правоохоронних структур країни. А коментар футбольного матчу російською мовою розцінили не інакше, як роботу на активізацію сепаратистських настроїв та загрозу територіальній цілісності країни.

Як вчасно побачило відомство Порошенка загрозу національній безпеці з боку ЗМІ! А телекомпанія, захоплена футбольною трансляцією, не почула цього, тому й має бути покарана. Усім іншим належать знати, за що їх чекає аналогічна доля: позитивні характеристики опонентів влади та тих, на кого вона вже навісила ярлик винуватих, негативна оцінка роботи органів державної влади і вживання російської мови як чинника територіальної подільності країни. Хто ж зважатиме тепер на інавгураційні заяви Президента: «Нас не розділити ні мовами, якими ми розмовляємо, ні вірами, які ми сповідуємо, ні політичними поглядами, які ми вибираємо. В нас одна українська доля»?!

Судячи з того, що сумніви у правомірності дій судових та правоохоронних структур держави набувають статусу злочину (бо тільки в такому разі можна вимагати покарання), таке поняття, як апеляція та апеляційні суди, а разом з ними реабілітація невинно засуджених скоро щезнуть з ужитку українців. Залишаться тільки ті суди, що засуджують; тих, що оскаржують і звільняють, уже не буде. І за зверненнями до Європейського суду з прав людини наша держава більше не битиме рекордів.

Не пройшов усіх судових інстанцій у своїй країні — дорога туди закрита. А як їх можна пройти, коли задля того, щоб не було спокуси оскаржити дії влади, апеляційні суди уже ліквідують?

старт

Бюллетень
СДПУ(О)

АРХИВ

2006
март
февраль
январь

2005
декабрь
ноябрь
октябрь
сентябрь
август
июль
июнь
май
апрель
март
февраль
январь

2004
декабрь

 
на стартовую     наверх