|
Версия для печати
9 квітня Громадська рада захисту свободи слова та Об`єднання громадських ініціатив "Об`єктивна реальність" на Майдані Незалежності провели драм-шоу "Свободу не спинити". Концерт став акцією протесту проти погіршення ситуації у сфері свободи слова, а також проти тиску Генпрокуратури на канал НТН.
Журналістів НТН підтримали колеги з телеканалів ("1+1", "Інтеру" та ін.), друкованих та Інтернет-видань, інформаційних агентств і сотні читачів та телеглядачів. Як стверджують представники Громадської ради захисту свободи слова, їх непокоїть, що в Україні виникла справжня загроза для здобутків помаранчевої революції.
Так, на думку учасника акції, режисера Олександра Пронченка, "помаранчева революція не відбулася б без телебачення. Це - вікно у світ. Не кожна людини була на Майдані. Хочеться сказати чиновникам, що не їхнє право закривати чи відкривати це вікно. Якщо будь-яка рука закриє хоча б одну камеру - осліпне вся Україна".
Журналісти НТН розпочали кампанію по захисту свого каналу. За словами представника Громадської ради по захисту свободи слова Богдани Бабич, "справжній журналіст не буде боятися захищати своє право на свободу слова, адже професіонал не залишиться без роботи. А ті, хто мовчки терпить будь-які утиски, - просто не впевнені у своїй профпридатності".
Останні події в сфері засобів масової інформації дають підстави вважати: завоювання помаранчевої революції листопада-грудня 2004 року опинилися під загрозою. Замовником тиску на ЗМІ нині, на жаль, стають деякі представники нової влади. Чи ж не унаслідували вони ці методи від попередників? Ті ж податкові перевірки, залучення правоохоронних органів, моральний тиск... Так припинив існування найкращий радіо-проект передвиборчого періоду "Громадське радіо". Для нього... не було фінансування. Хоча деякі експерти вважають, що питання було радше політичній волі певних владоможців, ніж у комерції. Просто Громадське радіо не могло виконувати роль партійного пропагандиста, як цього вимагала політична кон`юнктура.
Саме останнім часом, наголошували учасники акції на Майдані, припинили існування закарпатські обласні газети "Вісник" та "Вісті тижня+".
1 квітня на майно Кіровоградського тижневика "Ведомости-плюс" накладено арешт у зв`язку з судовим позовом президента Асоціації підприємств промисловості, торгівлі та громадського харчування області Сергія Бедзая. На Сумщині місцева влада чинить тиск на місцеве телебачення, щоб примусити його працювати в "потрібному" руслі. Як передає сайт "Майдан", 30 березня незаконно було змінено редактора краснопільської районної газети "Перемога". Триває переслідування Рівненською обласною владою редакції "Рівненська газета", її редактора Ольги Ільчук та видавця ТОВ "Видавничий дім "ОГО". 7 квітня в Чернігові податкова міліція побила члена Асоціації парламентських журналістів Валерія Голубцова.
Останній приклад - справа телеканалу НТН. Національна Рада з питань телебачення схиляється до політично вмотивованих рішень, намагаючись позбавити журналістів телеканалу роботи лише на тій підставі, що власниками НТН є представники капіталу, який походить зі Сходу України.
ЕКСКУРС В "ІСТОРІЮ ПИТАННЯ"
Над розвитком своєї мережі канал НТН почав працювати з початку минулого року. Зокрема 9 березня 2004 року ТОВ "Телестудія "Служба інформації" звернулося до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з листом про розбудову мережі та прорахунок радіочастот для використання каналів мовлення. 24 березня 2004 Нацрада ухвалила рішення "про подання до Держкомітету зв`язку та інформатизації щодо прорахунку нових каналів та частот для надання телеканалу НТН можливості розбудовувати власну мережу". На цій підставі ТОВ "Телестудія "Служба інформації" 20 квітня минулого року уклало відповідний договір з Укрчастотнаглядом про підбір частот мовлення тощо, причому всі відповідні технічні роботи були оплачені вчасно і в повному обсязі.
Сума ліцензійного грошового збору за ліцензію, як стверджують фахівці, залежить від потужності передавачів, коефіцієнту збільшення та інших показників. І говорити про те, що ця сума нарахована без рішення Національної ради, не зовсім доречно, оскільки телекомпанія не випрошувала низький коефіцієнт та не просила відповідних знижок, а сплатила до Державного бюджету України кошти в повному розмірі за максимальним коефіцієнтом "5".
Наступним кроком, відповідно, стало звернення ТОВ "Телестудія "Служба інформації" 17 вересня до Нацради з листом про внесення змін до ліцензії шляхом доповнення переліку технічних засобів. Телеканалу в цьому було відмовлено - Нацрада послалася "на необхідність проведення конкурсу на надання права на мовлення на окремих регіональних каналах".
Таким чином Нацрада по суті проігнорувала положення Закону України "Про телебачення і радіомовлення", за яким конкурсний відбір проводиться лише за необхідності видачі ліцензії, а не розширення мережі мовлення юридичною особою, яка вже таку ліцензію має.
14 жовтня 2004 року господарський суд Києва задовольнив позовні вимоги телеканалу НТН (ТОВ "Телестудія "Служба інформації"). Нацрада оскаржила це рішення в Київському апеляційному господарському суді. Проте він, у свою чергу, 4 листопада 2004 року залишив скаргу без задоволення і підтвердив рішення господарського суду.
Рішення суду не містило зобов`язання "локальний канал" (такого визначення взагалі не існує) перетворити на загальнонаціональний. Отже, внесення змін до ліцензії в частині переліку каналів мовлення та території розповсюдження є юридично "правильним шляхом, що і підтвердив суд та про що зробила висновок Академія правових наук України.
4 грудня 2004 року минув термін оскарження цього рішення.
З незрозумілих причин 10 лютого цього року Генеральна прокуратура України звернулася до Вищого господарського суду України з вимогою скасувати постанову Київського апеляційного суду і надіслати справу на новий розгляд". Дії ГПУ мотивуються тим, що "держава не отримала грошового збору за видачу нової ліцензії ТОВ "Телестудія "Служба інформації".
Однак факти засвідчують, що це не відповідає дійсності, оскільки ТОВ сплатило до Державного бюджету 2 162 254, 8 гривень за оформлення змін до своєї ліцензії.
Таким чином, у діях Генеральної прокуратури простежуються добре відомі ознаки недавнього "полювання на відьом" в українському інформаційному просторі, про яке так довго говорила колишня опозиція й нинішня демократична влада.
Недаремно ж в одному з інтерв`ю Надзвичайний і повноважний посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн зауважив: "Втручання прокуратури у діяльність ЗМІ - це порушення. У Німеччині телебачення контролюють недержавні організації".
Перерозподіл медіа-простору напередодні парламентської виборчої кампанії не додає владі та провладним політичним силам позитиву. Будь-які дії влади на центральному та місцевих рівнях, спрямовані на перерозподіл медійних ресурсів, кидають тінь на помаранчевий колір і можуть у підсумку призвести до відтоку голосів під час наступних парламентських виборів.
Так, політолог Дмитро Видрін вважає, що зараз не час владі демонструвати свої м`язи. Є значно вагоміші сфери застосування політичної енергії - економіка, соціальна політика. А дратувати, тим паче поборювати комизливі мас-медіа на самому початку суспільних змін, налаштовувати проти себе журналістів, не важливо під яким - реальним чи нереальним приводом, - це, принаймні, недалекоглядно.
ДЕ Ж СВІТЛО В КІНЦІ "МЕДІА-ТУНЕЛЮ"?
Журналісти, які взяли участь в акції 9 квітня, переконані, що влада має відмовитися від масштабного медіа-переділу. Адміністративний тиск та технічне перешкоджання показу окремих каналів у регіонах також ні до чого не призведе. Це лише додасть голосів біло-голубій опозиції, яка починає структуруватися та набирати політичної агресивності.
Громадська рада по захисту свободи слова виступила з ініціативою проведення спільного моніторингу стану свободи слова в Україні, у якому взяли б участь представники урядових структур, недержавних організацій та ЗМІ. Це показало б реальну картину тих процесів, що відбуваються в інформаційному просторі країни і зняло б проблеми, які вже стали предметом спекуляцій окремих політичних сил.
Окрім того, експерти вважають, що нинішній склад Національної ради з телебачення і радіомовлення є політично вразливим, оскільки в ньому переважають представники провладних медіа-холдингів. Таким чином, думка незалежних мовників, які не мають механізмів лобіювання своїх інтересів в уряді, РНБОУ чи Секретаріаті Президента, може бути проігнорована, а їхні частоти отримають більш "близькі" до влади теле- та радіоканали.
Так, за інформацією Громадської ради по захисту свободи слова, певні сили у владі лобіюють у Секретаріаті Президента та Уряді питання проведення повторного конкурсу по розподілу частот. Очікується, що політичне рішення з цього питання має бути прийняте вже цього тижня. Якщо це станеться, то канали, які не мають підтримки провладних політичних сил, можуть опинитися перед вибором: або згорнути своє мовлення, або змінити власника.
Отож, щоб припинити цю безперспективну дискусію, як вважають журналісти-телевізійники, доцільно реалізувати принцип "нульового варіанту". Зокрема ввести мораторій на видачу нових ліцензій на мовлення до 2006 року. Визнати такими, що діють, всі ліцензії, які були отримані через суди (зокрема ліцензії НТН та ТЕТ), провести впорядкування законодавства, що регулює діяльність мовників та організацію телерадіопростору. А вже після цього почати видавати нові ліцензії та вимагати дотримання "букви закону". Даний сценарій, схоже, є найбільш продуктивним. Тим більше, що до нього схиляються і партнери "Нашої України" по коаліції "Сила народу". Так лідер Соцпартії Олександр Мороз заявив, що вважає НТН "найоб`єктивнішим каналом" і його закриття є неприпустимим. Лідер студентської революції 1990 року, а тепер політолог Олесь Доній зазначив, що необхідно запровадити мораторій на будь-які пертурбації медійного ресурсу. На підтримку нульового варіанту висловилися і депутати від БЮТ (С.Хмара, А.Шкіль).
Власне, такий варіант позитивно оцінюється і в середовищі експертного співтовариства. Зокрема, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства Олександр Скрипник вважає, що збереження регіональної мережі мовлення НТН та проголошення "амністії" для інших каналів, які отримали ліцензії через суди, має закласти фундамент нових правил гри на ринку. У поєднанні з законодавчим закріпленням нової регламентації діяльності мовників це дасть можливість вивести сферу телебачення із політичних тенет. Відтак зникне сама основа для демагогії, спекуляцій та піару, які ми зараз бачимо на прикладі молодіжних структур Партії регіонів, що намагаються заробити собі політичний капітал на проблемах НТН.
Проблеми в сфері свободи слова, що знову виринають, справа НТН - це потенційні можливості для компрометації нової влади, створення приводів для обвинувачення її у намаганнях позбавити доступу до глядачів мас-медіа, які є носіями неупередженої і повної інформації. Якщо влада це усвідомить і прийме вірне, а не "правильне" (кимось мотивоване) рішення, то Президент та його команда успішно здадуть екзамен на демократію та свободу слова.
|
