|
Версия для печати
6 квітня працівниками Управління по боротьбі з організованою злочинністю був затриманий Голова Донецької обласної ради Борис Колесніков. У зв’язку з цим Центр досліджень політичних цінностей поцікавився думкою політичних експертів з питання: Чи загрожують політичні репресії нинішній опозиції?
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):
“По-перше, стара влада ще не стала новою опозицією. Вона, все ж таки, більше стара влада, яка має економічні, політичні і регіональні важелі впливу на політичну ситуацію в Україні. По-друге, те, що відбулося з головою Донецької облради Борисом Колесніком, має не суто політико-репресивний характер, а, скоріше за все, характер процесуально-політичної люстрації. Це не політичні репресії щодо можливої опозиції до нинішньої влади, а люстрація щодо впливової, якщо не основної, регіональної еліти, яка можливо буде мати потужний вплив на передвиборчі перегони 2006 року та на політичну співпрацю взагалі. Отже, це не політичні репресії, а процесуальна люстрація, яка має потужний політичний підтекст. І в цьому сенсі, очевидно, Колесніков є першим, але не останнім. Є великий ряд відомих і впливових політиків (з числа представників колишньої влади), до яких можуть бути знайдені приводи для подібного процесуально-люстраційного процесу”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
“Кричущі зловживання осіб і структур, пов’язаних з режимом Кучми не повинні залишатися поза увагою. Злочини мусять розслідуватися, а злочинці мусять бути покарані. Інша справа, що влада мусить подбати, аби у суспільства і гадки не виникало щодо однобічного спрямування пошуку злочинців. Якби влада показала зразки чесності та відкритості, задекларованих раніше, то підстав для підозр в політичних утисках опозиції не виникало б. Натомість, оголошене відокремлення бізнесу від політики не відбулося, депутати-сумісники грубо порушують Конституцію, є ознаки тиску на мас-медіа. А в такій ситуації навіть абсолютно справедливі й необхідні дії органів правопорядку можуть сприйматися опозиційною частиною суспільства як репресії”.
Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій):
“Репресії не тільки загрожують, а вже розпочалися. Проте, нинішня влада не настільки наївна, щоб проводити саме політичні репресії. Вона це буде здійснювати, по відношенню до своїх колишніх (чи нинішніх) опонентів з протилежного політичного табору, під виглядом різноманітних економічних репресій чи, скажімо, притягнення до відповідальності за якійсь фінансові зловживання, порушення законодавства. Тобто, табір нинішньої опозиції буде страждати від нової влади, буде переслідуватися. Але при цьому влада, порушуючи ті чи інші справи проти політиків, буде мати аргументи і буде апелювати саме до законності та правопорядку, при цьому намагаючись зберегти гарне обличчя”.
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):
„Во-первых, каждый человек имеет право на свои политические взгляды, даже если они расходятся с общепринятыми взглядами, и, в частности, что касается административно-территориального устройства, политического устройства страны. И тем более Колесников имеет право на свои взгляды о сепаратизме или о месте Донецка в будущем политическом устройстве Украины. Другая проблема заключается в том, что Колесников все-таки государственное лицо, председатель облсовета, он представляет весь депутатский корпус, и соответственно избирателей, и в этом смысле все разговоры с его стороны о возможном сепаратизме это тяжкое преступление. По крайней мере, морально-политическое, если не юридическое. Украина очень слабая страна. Она не может себе позволить разговоры о сепаратизме. Сепаратизм с Донецка, Крыма или Киева даже на первой стадии может иметь очень тяжелые последствия для страны. Даже ни проблема прав человека, ни проблема бедности, ни проблема коррупции не сравнимы с малейшими попытками раскола Украины, потому что мы очень слабая страна. И, скорее всего, наша целостность, наша независимость держатся на серьезных геополитических конфликтах, противостояниях и договоренностях между ведущими политическими игроками мира, а мы самостоятельно еще не можем защищать себя. Поэтому Колесников недооценил всю степень опасности таких разговоров. И в этом смысле, я думаю, что это даже не проблема, но вообще за такие вещи надо отвечать. Другой вопрос в том, что он попал в очень большую игру. Ведь Колесников не случайный человек, он один из ключевых игроков донецких финансово-промышленных и политических группировок. Он один из умнейших и богатейших людей, и в этом смысле, центральная власть нанося удар по нему, наносит удар одновременно и Ринату Ахметову, и бывшему кандидату в президенты – Януковичу. Власть внимательно следит, какая реакция пойдет от ведущих донецких игроков на арест Бориса Колесникова. И поэтому не важно, под каким соусом он сейчас арестован, то есть какие обвинения ему предъявляются – по сепаратизму или по какому-то давнему делу. Сейчас решается вопрос, как поведут себя основные донецкие политические игроки. Я не думаю, что будут в дальнейшем какие-то аресты, как об этом говорят. Я в этом глубоко сомневаюсь. Самое главное, что проверяет власть – это готовность донецкой оппозиции отреагировать - защищать или не защищать Колесникова. Если защиты не будет, это будет началом конца не просто донецкой оппозиции, а очень серьезных политических группировок”.
Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):
“Якщо в загальних термінах окреслювати це, то частково „так”. Я думаю, що у Колеснікова дійсно можуть бути серйозні правопорушення, враховуючи ті нрави, які панували (і частково ще панують) на Донеччині. Але також це може бути цілеспрямованим “накатом”, мірою залякування нової опозиції”.
Володимир МАЛЕНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):
“Я считаю, что это политическая расправа, как и многие другие акции в сегодняшней Украине, это аналогичные действия, тем которые совершал режим Кучмы. И при этом он использовал тот факт, что существует нарушение закона. Это действительно так. И если бы это не было выборочно, можно было бы приветствовать такие действия. Мы знаем, что в свое время Тимошенко отпустили, хотя против нее возбуждены уголовные дела. Тот же Пискун эти дела расследовал и т. д. В настоящей ситуации я рассматриваю это как политическое преследование, тем более, что вызывали Колесникова на допрос по делу о сепаратизме, а задержали по делу о криминальном преступлении. Я не думаю, что в течении столь короткого времени допроса выяснились какие-то дополнительные обстоятельства, которые не позволяли бы освободить по крайней мере до суда, Колесникова на поруки, допустим, депутатом. Поэтому я считаю, что это повторение все той же политики репрессий против оппонентов, которая проводилась, в свое время, Кучмой, а сегодня еще более интенсивно проводится нынешней властью”.
|
