|
Версия для печати
А мені не дає спокою питання: це свобода слова по-полтавськи чи по українськи?
Із резолюції Володимира Литвина: «...надавати узгоджену із головою інформацію»
Так трапилося, що Президент Віктор Ющенко звільнив мене від обов'язків голови райдержадміністрації в зв'язку із закінченням повноважень попереднього президента якраз у День захисника Вітчизни. В цей час я перебував у тарифній відпустці і був на стаціонарному лікуванні. Та що там якісь формальності в дотриманні законодавства про працю, коли революційна доцільність говорить про те, що треба якнайшвидше розчистити дорогу новій владі.
Бог вам суддя, пане Президенте, хоча особливо образливим для мене, людини, яка під час проходження дійсної військової служби в міліцейському полку в Києві за затримання злочинця була нагороджена медаллю «За отличную службу по охране общественного порядка», було незаконне звільнення саме в цей день.
Так от саме в лікарню на мобільний телефон мені зателефонував в.о. першого заступника голови облдержадміністрації Віктор Іноземцев і поцікавився, що за статтю я написав у тижневик «2000». З моменту виходу статті вже пройшло більше двох тижнів, а називалася вона «Губернатора призначили у п'ятницю». Віктора Анатолійовича, м'яко кажучи, не влаштовувала моя оцінка подій, описаних у названій статті. В свою чергу я висловив йому своє бачення дій нової влади, яке інакше як переслідуванням людей за політичні погляди назвати не можна і пообіцяв захищати людей від політичних переслідувань і розповідати про такі ганебні факти на повний голос. Не любить, виявляється, влада, коли її критикують, хоча публічно всюди заявляє про необхідність конструктивної критики та плюралізму думок.
Але найбільше я був вражений, коли знайомився з листом головам райдержадміністрацій, міським головам за №1-65/221 від 11.03.2005 р. за підписом того ж таки в. о. першого заступника голови облдержадміністрації В.Іноземцева, яким він зобов'язує щоп'ятниці подавати до облдержадміністрації огляди публікацій та телерадіопередач у місцевих засобах масової інформації для інформування Секретаріату Президента України.
Цікавить облдержадміністрацію висвітлення діяльності Президента України та обласних і місцевих державних адміністрацій, резонансні суспільно-політичні події та критика діяльності органів державної влади. Все це треба подавати разом зі стислим змістом матеріалу, зазначивши назву публікації чи телерадіопередачі й у якому ЗМІ вона оприлюднена. Уявляю, скільки часу необхідно буде в місті й районі, щоб писати ці огляди, скільки часу і людей треба в Секретаріаті Президента України, щоб все це читати. А тепер головне питання: для чого це потрібно і яким законом це передбачено? От вам і свобода слова! Пишіть, журналісти, і не сумнівайтесь — все буде прочитано в райдержадміністрації «от корки до корки» й отримає належну оцінку аж у Секретаріаті Президента України.
Цікава і резолюція голови Карлівської райдержадміністрації Володимира Литвина на листі облдержадміністрації начальнику відділу внутрішньої політики РДА: «Розглянути фактори з оцінки роботи ЗМІ, проводити необхідний моніторинг, надавати узгоджену із головою інформацію». Залишаю резолюцію без коментарів, вони зайві.
За більш як п'ять років роботи головою райдержадміністрації подібних вказівок з контролю чи пак моніторингу засобів масової інформації я не отримав ні від облдержадміністрації, ні від Адміністрації Президента.
Цікаво, невже це ідея самого Зінченка, чи Іноземцев трішки перестарався?
Зате голова Карлівської райдержадміністрації Володимир Литвин, мабуть, натхненний листом Іноземцева, вже дає вказівки районному телерадіооб'єднанню «Контакт», як висвітлювати ті чи інші події життя району, а невдоволений їхніми коментарями — присилає перевірки.
А мені не дає спокою питання: це свобода слова по-полтавськи чи по українськи?
|
