|
Версия для печати
А полювання на відьом тим часом в Україні набуває розмаху, і людей уже оцінюють не за професійними якостями, а лише за однією ознакою: по який бік барикад ти був на виборах? І ми ще сміємо говорити про те, що йдемо у Європу, будуємо демократичне суспільство. Більше схоже, що повертаємося до тоталітарного.
Минулих вихідних - 12 та 13 березня поточного року проводилися масові затримання та допити співробітниками Кіровоградського УБОЗу членів територіальної виборчої комісії округу №100 першого скликання. Про те, як саме проводилися ці допити, ті, хто побували в УБОЗІ, вже написали скарги до міської і до Генеральної прокуратур.
Але давайте трохи повернемося до справ недавніх. У минулому номері "Вечірньої газети" ми розповідали про представлення Міністром внутрішніх справ України Юрієм Луценком нового начальника обласної міліції Валерія Гончаренка. Тоді ж, виступаючи перед журналістами та особовим складом, Юрій Луценко впевнено заявив, що люди з великими зірками на погонах дискредитували і себе, й міліцію. І зараз, мовляв, основне завдання міліції - повернути довіру людей. До речі, не лише міліцейський міністр, а й усі представники нової влади з усіх трибун і трибунок невпинно твердять про своє прагнення чітко дотримуватися принципів верховенства права. Проте, як ми переконуємося, слова ці часто розходяться з ділом. Навіть занадто часто з огляду на ще зовсім нетривале перебування цієї влади біля керма. Дуже вже вона безцеремонно поводиться із законодавством. Ось і щойно призначений Міністр внутрішніх справ заявив, що чекає протягом двох місяців від кіровоградської міліції мінімум чотирьох резонансних справ (це що - план до двору, і чи тільки для нашої області, чи й для інших, щоб у кожній були терміново розкриті по чотири резонансні справи?). Юрій Луценко також дозволив собі заявити, що знає всіх бандитів-посадовців в обличчя і вони не уникнуть покарання. Замисліться, адже навіть тим, хто не особливо знайомий з юриспруденцією, відомо, що назвати людину бандитом, злочинцем можна лише у тому випадку, якщо суд його засудив по кримінальній справі. До вироку суду нікому не дано право називати людину бандитом, навіть міністрові. Ще один нюанс був у тому візиті Юрія Луценка. Він пообіцяв, що якщо протягом двох місяців будуть успіхи - він привезе новопризначеному начальнику міліції генеральські погони, якщо ні - то привезе нового начальника міліції. І при цьому ж заявив, що віднині посади і звання у міліції не продаються. Щось не стикується...
Ось 12 і 13 березня, у вихідні, й почалися "успіхи" у розкритті, слід, мабуть, розуміти - першої з тих чотирьох запланованих резонансних справ. У нас є письмові свідчення декого з тих, кого допитували в УБОЗі. До одного з них-директора загальноосвітньої школи №8 Ігоря Яковлева - навіть довелося просто в УБОЗ викликати швидку допомогу, яка констатувала серцевий напад. Як стверджують деякі інші допитувані - вони під тиском і погрозами підписували те, що від них вимагали. Так Сергія Самойлова зупинили по дорозі на роботу і настійливо запропонували йому сісти в автомобіль і проїхати до УБОЗу. Обіцяли, що через дві години він повернеться. Як пише Сергій у своїй заяві до прокуратури, його змушували підписати заготовлені свідчення протягом семи годин - ставили до стінки, сипали сніг за пазуху, погрожували. "У той час я відчував страх за своє життя, сором за те, що нічого не можу вдіяти, безпорадність та беззахисність перед людьми, в яких сконцентрувалася влада і які несуть на собі почесні звання робітників правоохоронних органів. Я думав, як далі я буду вчити дітей, що потрібно говорити правду, що правда завжди перемагає і її не потрібно боятися, і за правду їх не можуть покарати, але в той момент я переконався в іншому і зрозумів, що правда для людей з владою нічого не значить, що люди, які мене допитували, мали на меті отримати ті свідчення, які їм потрібні, а не ті факти, які відповідають дійсності".
Ще одна скарга — від Володимира Туровця, який із 7 березня знаходився у стані гіпертонічної кризи та проходив медикаментозне лікування вдома, майже не піднімався з ліжка та намагався дотримуватися всіх рекомендацій лікаря. "12 березня до мене близько 19 години з`явився додому співробітник міліції з вимогою надати свідчення стосовно моєї участі у роботі комісії... Зрозуміло, що, зважаючи на погане самопочуття, я відмовився від надання свідчень і запропонував повернутися до цього питання у визначеному нормами процесуального права порядку та після мого одужання. Незважаючи на це, близько 21-ї години до мене знову прийшли вже двоє співробітників міліції і настійливо рекомендували терміново дати свідчення... Під психологічним тиском я змушений був дати згоду на наступну зустріч із співробітниками правоохоронних органів 13 березня о 10 годині. Тож наступного дня (у неділю) мене знову відвідав один із двох працівників міліції і майже дві з половиною години проводив зі мною "співбесіду", вдаючись до методів психологічного впливу. Внаслідок таких неправомірних дій з боку працівників міліції в мене критично підвищився артеріальний тиск, а також різко погіршився загальний стан здоров`я. Чого ж варті закріплені Конституцією України гарантії прав і свобод громадянина, якщо їх зневажають самі правоохоронці!" Про тиск і погрози йдеться й у зверненнях Кирила Чельника, Дмитра Хмеленка. До Генерального прокурора Станіслава Піскуна звернулися також депутат Верховної Ради України Ігор Шаров та депутат обласної ради Василь Компанієць з проханням втрутитися у ситуацію з метою недопущення порушення конституційних прав людини на Кіровоградщині, норм чинного законодавства з боку правоохоронних органів.
Відшуміла оранжева революція, нібито змінилася влада. "Нібито" у даному випадку вжите тому, що поки що, на жаль, усе продовжується у найгірших традиціях минулих днів, і задекларовані устремління до торжества законності, до свободи слова так і залишаються порожнім звуком. А полювання на відьом тим часом в Україні набуває розмаху, і людей уже оцінюють не за професійними якостями, а лише за однією ознакою: по який бік барикад ти був на виборах? І ми ще сміємо говорити про те, що йдемо у Європу, будуємо демократичне суспільство. Більше схоже, що повертаємося до тоталітарного.
|
