Rated by MyTOP
Антология политических репрессий - Нарушение прав человека в Украине

Версия для печати

«Луценко, народ за Москаля не боровся!»

Олександр ЧЕРЕВКО,

“Сільські вісті”,

22.02.05

Всеукраїнські об’єднання «Свобода» та «Український вибір» пікетували МВС з вимогою відставки «кучмоноїда» Геннадія Москаля

Не раз і не два на Майдані лунала чітка вимога відсторонити від влади «старі обличчя». Тих, хто став найодіознішими фігурами «України з Кучмою», тих, хто уособлював режим. Керманичі Майдану чітко усвідомлювали народні настрої, розуміючи, що в перемогу Віктора Ющенка кожен вкладає свої сподівання та розуміння того, що перевертні, якщо допустити їх до нової влади, спаскудять своїм єством будь-які благі починання.

Відтак заклик до «очищення влади» був на Майдані домінуючим. Зрештою, саме він і відіграв величезну роль у забезпеченні блискучої перемоги помаранчевої революції.

Луценко, це твої слова?

Спочатку все було добре — народ отримав нового Президента, новий уряд. Перша осічка вийшла лише з одним — хмельницьким — губернатором, проти якого повстала громада, але ту справу швидко залагодили. А от далі — почали відбуватися малозрозумілі речі. І не де-небудь, а в МВС, яке очолив улюбленець Майдану Юрій Луценко.

Одним із його заступників, як ми вже повідомляли, призначено Геннадія Москаля. Не просто одіозну фігуру, котра ловила кожне Кучмине слово і сприймала його як наказ. До речі, саме він, за наказом з колишньої адміністрації Кучми, підпрягся до потуг маловідомого й малоавторитетного так званого Міжнародного антифашистського комітету, який зажадав закрити нашу газету. Для нас саме цей факт зробив його фігуру найнеприйнятнішою.

Тим паче, що, керуючи Державним комітетом України у справах національностей та міграції, Геннадій Москаль напередодні ще першого туру голосування, відкрито агітуючи за Віктора Януковича, поливав брудом усю опозицію та її керманичів.

Словом, беручи лише це до уваги, думалося, що така особистість у нову кадрову обойму не потрапить. Тому звістка про призначення Г. Москаля на посаду заступника міністра внутрішніх справ шокувала дуже багатьох. Відтак недавні учасники помаранчевої революції зібралися під стінами МВС з категоричною вимогою відправити Москаля у відставку.

Організували мітинг-пікет Всеукраїнські об’єднання «Свобода» та «Український вибір». Їхні представники розгорнули перед МВС плакати такого змісту: «Луценко — твої слова: «Нова влада — нові обличчя!», «Свобода» проти Москаля при новій владі», «Геть кучмоноїдів!», «Москаль — на українців зуби не скаль», «Геть Москаля!» та «Міліція з народом». А голова Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок нагадав «шановному помаранчевому міністрові» Юрію Луценкові ті думки й сподівання, з якими люди робили революцію, й порівняв їх з «чеснотами» його сьогоднішнього заступника. Це і прислужництво СДПУ(о) на Закарпатті, і переслідування незалежних видань та вузів, і звинувачення на адресу опозиції.

Сказав Олег Тягнибок і таке:

— Ми вже чули, що Москаль начебто фахівець і професіонал. Але професіонал у чому? У прислужництві будь-кому, хто при владі? У лизоблюдстві? Невже новій владі потрібні такі? Ми хочемо гордитися новою владою, а не бачити в ній заяложені обличчя!

Власне, вимоги, які підготували обидві громадські організації, мали спонукати до конкретних дій не лише Юрія Луценка, а й Віктора Ющенка та Юлію Тимошенко. Зводяться вони до трьох пунктів: усунення Г. Москаля з посади заступника міністра, розслідування його діяльності на посадах начальника головного управління МВС України в Криму, начальника обласного управління в Дніпропетровську, голови Закарпатської облдержадміністрації та голови Державного комітету України у справах національностей та міграції. Є й загальна вимога «припинити ганебну практику призначення на посади в органи влади чиновників, які своїми діями чи бездіяльністю долучилися до злочинів режиму Кучми».

«Я беру Москаля на два місяці на власні поруки»

Пікетувальники озвучували свої вимоги не в порожнечу. Все сказане вислухав і Юрій Луценко, який вийшов до людей. А потім, звичним рухом узявши мегафон, озвучив власну позицію:

— Призначення на посаду міністра внутрішніх справ було для мене несподіваним. Найбільша моя проблема — я не є фахівцем у цій галузі. Але Президент запропонував мені цю ділянку роботи, а я не звик відмовлятися від складних завдань. Нині я взяв під власний контроль тилові служби, де найбільша корупція, я замкнув на собі постових міліціонерів і службу ДАІ. Взяв ті структури МВС, з якими люди стикаються щодня. За їхню роботу я несу сьогодні персональну відповідальність. Однак існує небезпека, що на специфічних міліцейських напрямках роботи, поки я з ними ознайомлююся, робота буде повністю саботована. Я говорю умовно, але тринадцять відставлених з центрального апарату генералів можуть щодня класти по трупу на Банкову, аби «довести» недієздатність нової влади загалом, а не лише мою особисто. Тому на таких ділянках роботи залишено фахівців. Я взяв Москаля на роботу не як фахівця з питань «міжнаціональних відносин». І не як радника у боротьбі з опозицією чи її представниками... У мене до нього чітка й конкретна вимога: або він за два місяці, як тузік ганчірку, «порве» організовану злочинність, або він піде слідом за тими генералами, яких уже немає у міністерстві. Москаль зобов’язався виконати поставлені перед ним завдання. А ви вважайте, що на ці два місяці я взяв його на свої поруки.

Зізнався Луценко і в тому, що своїм розчерком пера поставив і себе у двозначну ситуацію. Ім’я Москаля у нього давно було на слуху. В тому числі, й тоді, коли чув про нього, будучи членом редакційної ради «Сільських вістей». Однак нині він перебуває в жорсткому цейтноті. Президент поставив перед міліцією завдання розслідувати протягом двох найближчих місяців резонансні злочини у регіонах, передати судам справи про фальсифікацію виборів та факти корупції в лавах міліції. За цей час і міністр, і кожен його заступник має засвідчити свою здатність ефективно боротися із злочинцями.

Розійшлися кожен при своєму. «Свобода» й «Український вибір» продовжують наполягати на негайній відставці Геннадія Москаля. А Юрій Луценко дав чітко зрозуміти, що найближчі два місяці тієї відставки очікувати не слід.

старт

Бюллетень
СДПУ(О)

АРХИВ

2006
март
февраль
январь

2005
декабрь
ноябрь
октябрь
сентябрь
август
июль
июнь
май
апрель
март
февраль
январь

2004
декабрь

 
на стартовую     наверх