|
Версия для печати
Очевидно, що головною метою української люстрації є недопущення до державної служби головних конкурентів у політиці.
Люстрація — це не значить "почепити на люстрі". Якщо дивитися в корінь (слова), то люстрації — від латинського lustratio, що означає очищення за допомогою жертвопринесення, — є релігійно-магічні обряди, котрі, за уявленнями віруючих, охороняють від нещасть. У багатьох народів надприродна очищуюча сила приписувалася масамперед вогню. То чи варто дивуватися, що розмови про люстрації спалахнули саме тоді, коли до влади прийшла спеціаліст у паливно-енергетичній сфері?
Чи реально у нас?
Очевидно, щоб позбавити багато кого від подібного стресу, автори українського закону "Про люстрацію" зазначили, що процедуру люстрації не повинен проходити Президент України, керівники його адміністрації та призначувані ним урядовці. Отож, Віктор Ющенко (прем'єр-міністр за часів правління Кучми) і його соратники Юлія Тимошенко, Віктор Пинзеник, Ген-надій Удовенко, Юрій Костенко, Юрій Єхануров та інші, які обіймали свого часу посади віце-прем'єрів і міністрів, під закон про люстрацію не потраплять.
Одночасно пропонується визначити відповідальних за "злочини режиму", але тільки за останні два роки і тільки тих, хто фальсифікував останні президентські вибори. Закон пропонує позбавити їх права протягом п'яти років обіймати посади в інститутах влади.
Отож, виходить, що Євген Марчук, наприклад, який був головою СБУ, який причетний до переслідування десятків дисидентів, обіймав посади міністра оборони, секретаря Ради національної безпеки і прем'єр-міністра при Кучмі, потім висловив лояльність до "помаранчевої революції" — і тим самим убезпечив себе від можливих санкцій. Зате начальник районної міліції, який проголосував на виборах за опального нині кандидата від влади, може бути звільнений з роботи.
Не менш спірним видається і за питання "а судді хто?": спеціальні комісії, прокуратура, "трійки"? Чи, може, знавцеві колишньої еліти, а нині віце-прем'єру з питань адміністративної і територіальної реформи Роману Безсмертному доручити очистити держапарат від добре відомих йому "людей Кучми"?
Очевидно, що головною метою української люстрації є недопущення до державної служби головних конкурентів у політиці. Але тоді не потрібно приймати спеціальний закон. Відповідальність за фальсифікацію передбачена Кримінальним кодексом.
Якщо ж говорити про люстрацію як про зміну суспільної системи цінностей, ослаблену корозією радянської, а потім української подвійної моралі, то очищення треба починати із себе кожній людині. Але насамперед тим політикам, які прийшли у нову владу. Таке самоочищення не можливе без покаяння. Як свого часу Віллі Брандт просив прощення за злочини нацистів, хоча він сам у них участі не брав.
|
