Демократія чи здирники?

Комуніст,

03.08.05

Засуджено ровенського журналіста, котрий нібито "заподіяв моральної шкоди" Віктору Ющенку. Цей приклад якнайкраще демонструє справжнє ставлення влади націоналістів-соціалістів до свободи слова, незалежності засобів масової інформації.

Історія почалася так: перед другим туром президентських виборів тижневик "7 днів" уклав договір на розміщення політичної реклами "Політичні цілі Віктора Ющенка" і "Політичні цілі Віктора Януковича".

Напередодні виборів обидва ці матеріали з`явилися в газеті, яка на той момент виходила тиражем 5 тисяч екземплярів. Після цього редактору тижневика Василю Герусу довелося зазнати принижень: представники штабу Віктора Ющенка ображали його, а найбільше старався його тодішній керівник, нинішній губернатор Рівненської області Василь Червоній. При цьому Рівненська міськрада двічі відмовилася від публікацій і навіть "засудила" головреда, який розмістив у друкованому органі міськради ту злощасну публікацію. Через якийсь час Геруса усунули із займаної посади, при цьому не полінувалися оформити формулювання "За одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства". Проте на цьому страждання Геруса не закінчилися: рівненська прокуратура порушила кримінальну справу спочатку за ст. 161 ч. 1 Кримінального Кодексу України за порушення рівноправності громадян залежно від раси, національної приналежності або ставлення до релігії. Пізніше формулювання було переадресоване на інші статті. У суді був оголошений вирок. Суддя Віктор Кухарець від імені України визнав Василя Геруса винним у перешкоджанні кандидату в Президенти Віктору Ющенку в реалізації права бути обраним на пост президента. Екс-редактора засудили до трьох років позбавлення волі, але, враховуючи його особистість, суд встано-вив випробувальний термін — один рік. Важливо також зазначити, що раніше міський суд Рівного зобов`язав видання "7 днів" сплатити на користь Віктора Ющенка 100 тис. гривень моральної шкоди, а також 5 тис. гривень держмита за ту публікацію. Від редакції також була подана апеляція на це рішення, але її так і не розглядали.

Цей приклад якнайкраще демонструє справжнє ставлення влади націоналістів-соціалістів до свободи слова, незалежності засобів масової інформації. А які були обіцянки на Майдані!?