На який саме проміжок часу газеті затулили, даруйте на слові, рота, в документі не вказувалося. «До постановлення судом рішення у справі за позовом до газети пана Балденюка...» — сказано в ухвалі. А рішення суд виніс лише 15 липня ц. р. Протягом цього часу наказано було мовчати не лише газеті, а й одному з її працівників — власкору Олені Горбунь. Але «Подолія», за словами її працівників, не стала гратися в мовчанку. Поки суд досліджував об'єктивність звинувачень позивача щодо образи газетою його честі, гідності й ділової репутації, газета надрукувала ще дві статті, які, на думку журналістів, підтверджують позицію в оцінці дій В. Балденюка як конкретної людини і посадовця (після помаранчевої революції він, головний лікар Липовецького району, був призначений головою місцевої районної державної адміністрації).
Тим часом суд задовольнив позов до газети. А також прийняв рішення стягнути з редакції шість мільйонів (!) гривень за нанесення моральної шкоди, а з журналіста О. Горбунь — тисячу гривень держмита та оплати послуг адвоката. Представники газети з таким рішенням не погодилися і оскаржили його в Апеляційному суді області. «Але нас більше хвилює сам факт затуляння рота газеті й журналісту, — каже головний редактор, кандидат історичних наук, заслужений журналіст України Володимир Климчик. — У правовій державі, де ЗМІ критикують і Президента, окремі вінницькі судді дозволяють приймати рішення про заборону не те що критикувати — будь-що писати про районного посадовця». За словами головного редактора, про цей факт колектив газети повідомив Уповноваженого з прав людини ВР Ніну Карпачову.
Заступник начальника обласного управління юстиції Анатолій Сеник сказав, що суд не вийшов за межі своєї компетенції. Одночасно погодився з тим, що ухвала судді спричинила певний інформаційний вакуум, бо газета облдержадміністрації, зрозуміло, не могла весь цей час нічого не розповідати на своїх сторінках про діяльність Липовецької райдержадміністрації, в тому числі про її голову пана Балдинюка. Життя не зупинити жодним рішенням суду.